Газова проблема

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
На знімку: літом, коли тільки починали вести газ, ніхто про такі проблеми не думав. Фото Сергія ЛАВСЬКОГО.

На зимового Миколая у Макошине урочисто було відкрито газогін. За два тижні місцева влада обіцяла людям блакитне паливо в оселях, однак нема його і нині. Причина банальна: макошинці не платять грошей до кооперативу, який було організовано з єдиною метою – якнайскоріше провести газ по селищу.

Макошинці шість разів приходили на збори, де вирішувалося питання газифікації їхнього населеного пункту. Здавалося б, тільки радіти ще одному крокові до цивілізації, але жителі Придесення створили проблему на рівному місці.

– Обдурять! Газівники добре обіцяють, а де так одразу взяти п’ять тисяч гривень!

– Заберуть гроші і шукай вітра в полі!

Газівники слова свого дотримали. Без жодної копійки від кооперативу завезли труб для газифікації на суму 800 тисяч гривень. Однак, цей добрий намір не став поштовхом до того, аби зібрати кошти. Із 548 членів кооперативу 170 заплатили готівкою, ще 130 чоловік оформили кредит у обласному фонді допомоги будівництва на селі. Ще 178 макошинців мають надію, що скористаються послугами фонду. А він поки що припинив оформлення кредитів.

Жителі селища у розпачі: грошей нема, то і газу не буде. А втім...

За словами голови кооперативу Тамари Забуги, її односельці не такі вже й бідні, як вони розказують. Під газ приготували свої оселі – встановили котли, провели опалення, зробили обводку... Навіть купили нові автомобілі. А до каси кооперативу не внесли нічого, або лічені гривні.

– Ми і по хатах ходили, розказували, що газу в селищі нема через брак коштів, – розповідає касир кооперативу Віра Німенко. – Сергій Руденко, Анна Роззувайло, Варвара Семак та інші сплатили лише по 240 гривень за проект. Хоча ці люди не бідні, облаштували свої оселі під газ повністю.

Додає голова ревкомісії кооперативу Микола Бусел:

– 130 осель готові хоч зараз прийняти блакитне паливо, але проплатили за це благо далеко не всі. Хоча є і приклади відповідального ставлення до цієї проблеми. Приміром, Віра Страмко має чоловіка-інваліда, на її руках виховання двох онучат. А вона повністю внесла гроші за газифікацію свого будинку і будинку сина.

Роботи по підведенню газу у Макошине розпочалися у травні минулого року.  Палива досі нема і невідомо, коли буде. Люди уперто не хочуть платити. Що ж виходить? Не газівники обдурили людей, а вони їх дурять?