Наша історія

Автор: Калібаба Д. П., Соляник В. С., «Наша рідна Менщина».
Новий кам’яний вік неоліт (з грецького – «новий камінь») тривав з VI до ІІІ тисячоліття до нашої ери. У соціальному устрої неолітичних племен була колективна власність, матріархально-родові відносини.

У нашому районі, в селі Гориця, археологи знайшли залишки неолітичного поселення. В урочищах Буримка, Біла Круча біля Слобідки знайдені поселення культури ямково-гребінчатої кераміки. Зразки кераміки неоліту і наступних епох зберігаються в районному краєзнавчому музеї.

У мідний вік (ІV – ІІІ тисячоліття до нашої ери) поширюються вироби знарядь праці, зброї, прикрас з міді. Поряд із ними використовуються більш досконалі вироби з каменю (сокири, молоти). Такі сокири з каменю з просвердленими дірками були знайдені у Величківці (урочище Печери) та в Миколаївці. У мідний вік здійснюється перехід від мотичного до початкових форм орного землеробства, що поєднувалося з розвитком скотарства. Ці зміни набагато збільшили роль чоловіка в суспільному виробництві, у зв’язку з чим матріархат поступається патріархально-родовим відносинам.

У Стольному знайшли римські монети

До археологічних пам’яток першого тисячоліття нашої ери в районі відносяться поселення зарубинецької культури.

Населення жило у цей період як у неукріплених поселеннях, так і в городищах. Використовувалися острови, миси, рови та інші природні умови для будівництва укріплень. Померлих ховали в безкурганних могильниках за обрядом тілопокладання або тілоспалення (в урнах і без них).
Житло людей того періоду мало каркасно-плетеневу конструкцію, дах був, мабуть, двоскатним, покривався соломою або очеретом.

Вироблялися прикраси: бронзові браслети, обручки, підвіски, скляні буси тощо. У Мені були знайдені бронзові прикраси VI – VII століть нашої ери. У Лісках і Греблі виявили бронзові короноподібні вінця на голову, а можливо, нашийні ритуальні гривни.

Про наявність торговельних зв’язків з іншими народами свідчить виявлений у Стольному скарб римських монет від Антонія Пія до Луція Вера.

Учені вважають, що складові процесу зарубинецької культури виникли в результаті взаємодії місцевих і прийшлих етнокультурних компонентів (скіфів та інших).

У цілому населення зарубинецької культури визнається як предки слов’ян. Дослідники вважають, що тоді ж існувала праслов’янська мова.