По-особливому

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
У кімнаті засуджених теж красується різдвяна ялинка.
Фото автора.

Ув’язнені Менської виправної колонії №91 – контингент особливий. Відбувають тут покарання колишні працівники правоохоронних органів – судді, прокурори, міліціонери... Попри все, вони залишаються людьми, і тому ніщо земне для них не є чужим. Робота, відпочинок і відзначення свят.

До Бога

Ранок  Різдва Христового розпочався з богослужіння у церкві, яку кілька років тому було відкрито на території колонії. Службу відправляв настоятель Макошинської церкви отець Олександр.

Звичайно, не всі засуджені прийшли поклонитися Богу, а тільки ті, хто має світлу віру у Всевишнього.

...Горять свічки, священик править службу, а молоді чоловіки все підходять і підходять до іконостасу, промовляють слова молитви, ставлять запалені свічки за здоров’я своїх рідних та близьких, за власне благополуччя. Атмосфера у церкві урочиста і святкова.

– У нас бувають не тільки православні богослужіння, – каже начальник колонії Микола Плева. – Приїздять представники з Чернігова від церкви «Благодать» – це євангелісти. Вони мають на це дозвіл Департаменту з виконання покарань.

Отець Олександр додає:

– У великі православні свята я завжди відбуваю тут богослужіння. Приходять здебільшого молоді чоловіки, щоб помолитися за здоров’я своєї родини, зарядитися Божою благодаттю, аби строк покарання минав не так болісно. А ще віруючі сповідаються, каються у гріхах, яких допустилися. Це дуже добре, що у серцях і душах засуджених знайшлося місце для світлої віри і покаяння за сотворене. Бог таких людей прощає і благословляє на добрі діла і світлі помисли.

І до праці

Ув’язнені, а їх у виправній колонії чотириста чоловік, працюють. Вибір, де краще і ефективніше проявити своє уміння, достатній. У зоні діють чотири цехи швейного виробництва, де задіяно 64 електричні швейні машини. Виготовляють тут робочі рукавиці, халати, спецодяг для працівників робітничих професій. Замовників вистачає, та найбільше їх із Чернігова, Києва.

Засуджені виготовляють також офісні меблі, столи, ліжка. На пилорамі можуть розпиляти деревину будь-якому замовнику, ще тут роблять піддони.

Власники коней замовляють упряж, окрім дуг і хомутів. Пофарбувати автомобіль, підрихтувати і провести зварювальні роботи теж можуть у зоні. Аби ваші гроші. До речі, ціни тут на все, що виробляється і продається, нижчі. Приміром, робочі рукавиці у Мені коштують 3,90 гривні, а в колонії їх продають за 2,80.

Добре налагоджено виготовлення сувенірної продукції: шкатулок, шашок, шахів, нардів.
Ті засуджені, які твердо стали на шлях виправлення, живуть і працюють поза зоною. Вони доглядають 13 голів великої рогатої худоби, сім дійних корів, сотню свиней, птицю. Весняно-осінньої пори ув’язнені зайняті городом і садом. Вирощують навіть полуницю.

Студентам на заздрість

Умови, в яких відбувають покарання засуджені, не йдуть ні в яке порівняння з моїм проживанням у гуртожитку під час студентського навчання. Не забулося ще, як ніде було вечерю приготувати, випрати щось у нормальних умовах. А стіни в кімнатах, а підлога яка була! Жах! І це в Києві.

Корпуси, кімнати, де живуть ув’язнені Менської виправної колонії, просто-таки ідеальні. Світлі, теплі, умебльовані, багато квітів, акваріуми. Є радіоприймачі, телевізори. У кожному корпусі – душова кімната із сучасною сантехнікою, кімнати для зберігання речей, одягу, вживання їжі, психологічного розвантаження, відпочинку...

Має колонія свій міні-завод по виготовленню хлібобулочних виробів, простору їдальню, банно-пральний комбінат, перукарню, медпункт, клуб, бібліотеку.

Звичайно, волю не замінять ні калорійне харчування, ні улюблене заняття, ні розуміюче ставлення керівництва колонії до засуджених. Воля – це чи не найдорожче, що має кожна людина. От тільки визнання цінності цього скарбу приходить, на жаль, іноді надто пізно.

...Полишаємо територію колонії. За нашими спинами зі скреготом піднімаються і опускаються металеві двері, за якими – неволя, туга за рідними і ще багато для тих 400 ув’язнених свят та буднів за ґратами.