Добре діло

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
З приходом природного газу Олена Крута має хоч і сільський, зате по-міському впорядкований, зі всіма зручностями, будинок. Маленький Микитка від мами – ні на крок.     
Фото автора.

У п’яти оселях запалав голубий вогник, ще 45 готові ось-ось прийняти це благо цивілізації. А всього 99 будинків об’єдналися у три кооперативи.
На газифікацію села держава виділила близько тисячі гривень субвенцій. 50 тисяч заплатив ск «Бірківський», і десь по десять тисяч – кожен член трьох кооперативів по підведенню газу.

Мрією жили 15 років

– На початку дев’яностих років тодішній голова нашого колгоспу «Зоря» Валерій Лавров загорівся доброю і потрібною ідеєю – провести до села природний газ, – розповідає семенівський сільський голова Світлана Пилипенко. – Було закуплено труби, виготовлено проектну документацію. Однак за сімейними обставинами Лавров змушений був полишити Семенівку. Стали працювати головами господарства інші люди, однак вони не продовжили розпочатого Валерієм Францовичем діла. Навпаки, труби семенівці розікрали, розтягли.

Аж у 2003 – 2004 роках держава виділила 100 тисяч гривень субвенцій. Правда, якби семенівці сиділи тихо і не стукали у владні двері, нічого не було б і сьогодні. Передвиборчі зустрічі з кандидатами у депутати, листи у вищі владні структури, прохання посприяти з газифікацією села зробили свою справу. Семенівців почули і, як мовиться, крига зрушила з місця.

Газ до села мав надійти зі Стольного. А до ферми у бік Бірківки у планах було будівництво підвідного газопроводу, аби з часом і бірківчани мали змогу користуватися голубим паливом. Бірківський сільськогосподарський кооператив виділив для цієї потрібної справи 50 тисяч гривень.

За кошти ск «Зоря» від Стольного до газорозподільного пункту, що в Семенівці, і до центру села було прокладено газопровід. Працювала землерийна техніка, було зроблено за кошт господарства коригування проекту, придбано нові труби. Держава додала ще 593 тисячі гривень субвенцій.

Шукали гроші і підрядників

Підрядником у цих роботах виступило ТОВ «Менагазбудсервіс», очолюване Юрієм Поповичем.

Семенівці почали шукати гроші. Звернулися у Чернігів до фонду підтримання індивідуального будівництва на селі, однак отримали відмову, оскільки фонд може підсобити будматеріалами, а не грошима. Тоді селяни стали брати кредити в банках, кредитній спілці «Дія» або ж продавати худобу, картоплю – і таким чином накопичувати кошти на газифікацію власних осель.

Коли у людей з’явилися гроші, а роботи по підведенню газу по вулицях, на їх думку, велися затяжними темпами, вони почали вимагати від місцевої влади або заміни підрядника, або залучення ще одного. Доки владнали цю проблему, було усього – і невдоволені, і ображені, і такі, що спокійно за цим усім спостерігали.

Таким чином, газопровід по вулицях Луговій і Перемоги (це кооператив №1) проклали спеціалісти ТОВ «Менагазбудсервіс», а кооперативу №2, до якого входило найбільше осель, прислужилися спеціалісти із Сосницького управління газового господарства. Найвіддаленіший кооператив №3, так званий курдюківський, обслуговують газівники Мени і Березни, їхня робота наближається до фінішу.

Не до всіх сягає газопровід

П’ятого грудня у Семенівці сталася пам’ятна подія – у п’яти оселях запалав голубий вогник. Свята з цього вирішили не робити, ніяких палаючих газових факелів, урочистих промов. По-перше, через те, що вирішили не марнувати дорогоцінного часу, оскільки 45 осель були теж майже готові, аби і до них підключили газ. Залишилося ліквідувати недоробки, щоб до настання справжньої морозної зими у семенівців було тепло в хатах. Адже багато хто з них повикидав грубки, печі.

По-друге, не стали аплодувати з радощів, що газ загорівся тільки у п’яти хатах. От якби у 50! Ото було б справді чим пишатися і що святкувати.

– На жаль, стовідсотково ми не вспромозі газифікувати Семенівку, – бідкається сільський голова. – Приміром, у мікрорайоні села, що зветься Залогівкою, живуть  старенькі, і надто далеко від центру. Є ще такі кілометрові і півкілометрові відстані, які ми називаємо пустими, тобто, нема кому вже проводити газ. Маємо і такі ділянки у селі, на яких є лісові перепони, а ще є два водних канали.
Основне ж населення села все охоплено газопідведенням. Відчутну підтримку у газифікації села надала райдержадміністрація і особисто її голова Сергій Костючок. Отак усі гуртом і зробили добре діло.