Духовність

Автор: Віктор МОЛОЧКО, начальник відділу у справах релігій облдержадміністрації.

Ми живемо в суспільстві насиченому різного роду інформацією, сьогодні людина не встигає осмислити весь потік інформації, подій, змін, що відбуваються у світі. Одним із викликів нашого часу є можливість отримування будь-якої інформації і вплив цієї інформації на свідомість людини. Світ завжди змінювався, але чи повинні змінюватись духовні і моральні цінності? Хочу підкреслити, що ЗМІ можуть бути як великою духовною силою так і силою зла. Тільки зараз фахівці встановили, що найвпливовіша – негативна інформація, вона засвоюється одержувачем набагато краще й затримується в пам’яті довше, ніж позитивна. Преса перенасичена інформацією в якій відтворюється жорстокість, насильство, еротика, вульгарний гумор, нерідкістю є вживання нецензурних слів. На жаль це стосується і деяких видань нашої області.

Хто проаналізував вплив негативної інформації на формування свідомості людини, на людські взаємовідносини. Які будуть наслідки інформаційної всеїдності? Звичайно ніхто не закликає до повернення цензури адміністративної, але ж має бути цензура совісті, врешті-решт цензура, спрямована на самозбереження роду людського. На наш погляд, співвідношення позитиву і негативу в деяких виданнях є ненормальним. Деякі газети перенасичені негативом, буквально до садомазохізму смакуються деталі насильства, жорстокості. На жаль, ми створюємо умови які дозволять поширюватись гріху. Можемо констатувати, що відстань між Творцем і творінням набула загрозливої величини. Ми фіксуємо факти, а не доходимо до причин і шляхів їх усунення. Молодь створює собі кумирів не із життя благочестя, а із героїв віртуального світу, насильства і розпусти.  Ми всі відповідальні за моральну деградацію.   

Дуже мало матеріалів про красу і велич людських діянь і відносин. Складається таке враження, що в житті немає жертовності, чистоти, віри, праведності, честі, гідності, милосердя. Чи треба виносити на перші сторінки газет інформацію яка суперечить традиціям нашого народу, його моралі. Скажімо у газеті «Гарт» №40 за 3 жовтня 2007 року на першій сторінці у 73 роки баба Маня вийшла заміж … за 35-річного.

Хочу нагадати слова з Святого Письма: «Нехай жодне гниле слово не виходить із вуст ваших, а тільки добре для повчання, щоб воно подавало благодать тим, які чують його». (Еф. 4:29) 
Саме в релігійних організаціях вчать вмінню орієнтуватися у неосяжному інформаційному просторі.

Якщо говорити про ЗМІ області, то порівняно з минулими роками більше уваги приділяється питанням релігійно-духовного життя зокрема  районними ЗМІ. В багатьох громадсько-політичних газетах області періодично друкуються рубрики: «Духовність і віра», «Першооснови», «Дорога до храму», «Суботня проповідь», «Церковний календар» тощо.

Це стосується газети Чернігівського району «Наш край», Куликівського «Поліська правда», Бахмацького «Голос Присеймів’я»,  Ніжинського «Ніжинський вісник», Ічнянського «Трудова слава», Менського «Наше слово»,  Бобровицького «Наше життя» та інших.  

Деякі газети в останні роки  перетворилися в засіб пропаганди позавіросповідної містики. Вони рекламують знахарок, екстрасенсів, майже щодня видруковують різні гороскопи та сонники, просте порівняння яких уже засвідчує їх надуманість. Але людину, яка в це вірить, такі передбачення і поради тримають протягом дня, тижня, а то й місяця в нервовій напрузі, чеканні пророкованого. Певно, що преса мала б турбуватися про психічне здоров”я своїх читачів і не піддавати їх свідомість таким випробуванням.

Ми розуміємо, що сучасними ЗМІ керує більш комерційний інтерес, ніж необхідність виховання суспільства, тобто попит народжує пропозицію, і чим нижчий  духовний рівень молоді, тим, природно, запит на продукцію ЗМІ буде відповідної якості, яка не виховує, не наставляє, а порою і занижує цей рівень.

Релігійне життя – надто делікатна сфера. Щоб не писати неправду, не виявляти тенденційність чи конфесійну заангажованість, журналістам слід глибше знайомитися з релігійною ситуацією в області, різними конфесіями, добре знати законодавство. Велика місія ЗМІ здійснюється через журналістів, покликаних “неложними вустами» захищати істину, загальнолюдські цінності напротивагу вакханалії насилля, нігілізму, апологетики зла. І ще: в ЗМІ повинна бути постійна, а не епізодична інформація з релігійних питань. Відсутність у суспільстві достатньої об’єктивної інформації про сутність, канони того чи іншого віровчення, його культову практику, доброчинну роботу викликає часто-густо негативні настрої, неадекватне сприйняття і оцінки та не сприяє створенню атмосфери миру, довіри, а то й просто віротерпимості. У всіх засобах масової інформації і державних і недержавних не повинно бути матеріалів які формують конфліктне мислення, порушують закон про «Свободу совісті та релігійні організації».

Сьогодні формується новий позитивний досвід у взаєминах держави і церкви і про це треба також інформувати. Я впевнений, що є чимало тем, проблем які можуть запропонувати релігійні організації ЗМІ – це проблеми сімейних відносин, зокрема батьків і дітей, утвердження здорового способу життя; формування імунітету проти пияцтва і наркоманії, відношення до виконання своїх професійних обов»язків, до праці, до природи, навколишнього світу. Чому б на телебаченні не провести круглі столи, передачі за участю молоді віруючих різних віросповідань. Представники релігійних громад долучаються до проведення заходів по захисту суспільної моралі. Ними впроваджуються релігійні програми по профілактиці таких негативних явищ в суспільстві як алкоголізм, наркоманія, СНІД. Проводиться певна робота щодо допомоги людям похилого віку, немічним, соціально незахищеним, але на жаль ми ще далеко не повністю використовуємо потенціал наших релігійних об”єднань.

Прийшов час для всіх нас і для засобів масової інформації коли треба служити людським потребам, істині, служити морально-духовному оздоровленню суспільства, служити Богу.