Чоловіча професія

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
На знімку: Сергій Петренко робить усе без метушні. Нічого у нього не падає, не розливається. І корови у нього ситі, доглянуті. Є охолоджувач і очищувач молока. Тому й продукція – тільки вищого гатунку. Фото автора.

Молодий 29-річний дояр – віртуоз у своїй справі. Одночасно виконує кілька функцій. І вважає, що поратися біля корів – робота суто чоловіча. Стовідсотково.

Праця до душі
У фермерському господарстві «Бутенко» є 172 голови великої рогатої худоби, з них 143 – дійні корови. Кожна з шести доярок, яка тут працює, доглядає по 30 корів. Правда, деякі з груп неукомплектовані, незабаром  Олексій Бутенко планує купити у ск «Авангард» нетелів.

Я допустила неточність, коли написала, що у Бутенковому господарстві працює шість доярок. Працює їх п’ять, є ще одна, підмінна, а ще – дояр, Сергій Петренко. Він народився і зріс у рідному селі. Тут пуп його закопаний, тут сім’ю створив, тут роботу до душі знайшов. Біля корів доярує і мама Сергія – Валентина Володимирівна.

Корови люблять митися
У Дягові не ламають голови, що у годівницю корові покласти, де корму взяти. І не замислюються, куди вигідніше продати молоко. Приміром, на день мого відрядження у фермерське господарство, корови з апетитом вечеряли торішнім силосом, якого ціла яма зосталася.

Свіжого силосу теж достатньо заклали. Тепер щодня  кожна корова з’їдає більше 20 кілограмів цього харчу, а ще – два кілограми борошна, понад 10 кілограмів картоплі. Сіна не шкодують для годувальниць. Автопоїлки працюють, як годинники.

У приміщенні світло, тепло. Навіть у найлютіші морози вода тут ніколи не замерзає.

– Ви бачили де таких чистих корів? – цілком серйозно спитав у мене молодий дояр. – Тільки чесно скажіть.

– Ви їх що, миєте? – відповіла запитанням на запитання.

– Щоранку. Теплою водою, щіткою, – одказав Сергій Григорович. – Корови звикли, смирно стоять, ця процедура їм подобається.

А якщо худоба чиста, така ж і продукція від неї буде – якісна.

– Нині продаємо «Менському сиру» одну тонну 200 кілограмів високоякісної продукції, а 40 корів знаходяться у запуску, – каже дояр.

Чистий рушник – кожній тварині
Сергій Григорович дуже любить свою роботу. Про це він мені не казав. Я сама це побачила. Спостерігаючи, як вправно і акуратно він готував корів своєї групи до механічного доїння, як вручну видоював рештки молока, як мив вим’я годувальницям, як дбав, щоб корові стояти було зручно, і щоб автопоїлка була чистою, без жодної травинки... Просто віртуоз-професіонал. До автоматичного способу догляду за коровами дійшов – його руки здатні одночасно виконувати кілька функцій – готувати вим’я до доїння, вмикати апарат, погладити корівку... Усе робить швидко, завчено, професійно. Чистий халат, у кишенях якого чисті рушнички для витирання вимені, щедра усмішка, точність кожного кроку, руху. Ніколи ще не бачила таких доярок, тим більше доярів.
Роботи по саму зав’язку

– Не знаю, кому це в голову прийшло, що дояркою повинна працювати жінка, – не без здивування каже Сергій Григорович. – Тут, біля корів, щодня стільки важкої роботи, суто чоловічої!

Вдома у Петренків повно худоби і птиці.

– Ви і вдома дояр?

– Буває, як вихідний, – каже Сергій, – а так дружина порає корівку, я ж тут і зранку, і вечором. А влітку ще й удень доїмо. Але мені вдома і так роботи по саму зав’язку. Я в усьому люблю порядок, створюю і підтримую його.

Олексій Бутенко платить дояркам і дояру нормальну зарплату, ображених нема. Не дає на роботу п’яними приходити чи випивати десь за корівником – гонить таких одразу.

Пасовище, а це понад 40 гектарів орендованих у односельчан паїв, знаходиться неподалік ферми, обгороджене. Тому потреби у літньому таборі для дійної череди нема.

І Сергій Петренко, і його колеги вдоволені умовами роботи, які для них створив фермер і вони самі. Плинності кадрів нема, люди мають стабільну і оплачувану роботу.