ЩЕ ОДНА СПРОБА

На знімку: виконувач обов’язків голови правління ВАТ «Макошинський завод «Сільгоспмаш» Микола Капша обживається у своєму новому кабінеті.
Фото автора.

Нещодавно суд обрав між банкрутством і санацією (економічним оздоровленням) підприємства другий варіант. Тобто, дав шанс заводу вийти зі скрутного становища. Не виключено, що шанс цей – останній. До цього, нагадаємо, передбачався арешт майна підприємства державною виконавчою службою з подальшим його розпродажем, щоб розрахуватися хоча б із заборгованістю по зарплаті. Сьогодні Макошинський завод є одним із найбільших боржників області. Його податковий борг складає 141,3 тисячі гривень.

За найкращих часів на заводі працювало близько 500 чоловік. Зараз, за словами новопризначеного виконувача обов’язків голови правління підприємства і водночас керівника процедури санації Миколи Капші, у штаті числиться 50 чоловік.
– Для десяти з них уже є робота, – розповідає Микола Васильович. – Інші поки що займаються господарськими питаннями, наводять порядок на території підприємства.

– Як ви збираєтесь піднімати завод?
– Перший крок ми вже зробили – добилися процедури санації. Якщо б цього не було зроблено, то механічний і збірний цехи продали б і тоді про діяльність заводу не могло бути і мови. А тепер на деякий час установлено мораторій на продаж підприємства.

– Які ваші подальші дії?
– За один – два місяці плануємо забезпечити завод роботою. Розробляємо план санації. Через три місяці маємо погодити його в Києві.
Завод з 2005 року простоював. Та і до того він переживав не най-кращі часи. Так що ситуація тут непроста. Зараз ми вивчаємо обладнання, його можливості, придивляємося до людей – наших робітників.

– Що плануєте виробляти?
– Основною продукцією, як і раніше, залишаються протруювачі насіння. Також маємо можливості і будемо виробляти іншу сільськогосподарську техніку. Вже ведемо переговори з російськими Володимирським тракторним заводом про можливість збірки у нас тракторів Т-25. Також плануємо робити навісне обладнання для цих тракторів. Зараз в Україні діє 250 цегельних заводів. Тож ми збираємося виробляти деталі для цегельних ліній і самі лінії. Ще прораховуємо варіант виготовлення дитячих спортивних майданчиків для потреб області.
Наші можливості до-зволяють ремонтувати сільськогосподарську техніку. Сподіваємося, що до нас звертатимуться сільгоспвиробники району. Також ми можемо виконувати замовлення на виготовлення нестандартного обладнання.

– Чи згодні ви з тим, що у наш час займатися виробництвом невигідно?
– Це раніше було невигідно. А зараз вигода саме у виробництві. За цим майбутнє нашої держави. А популярне заняття «купи-продай» поступово відходить. Наші люди налаштовані працювати. Я збираюсь дати їм роботу, працювати і мати з цього зиск.

– Чим ви займалися до цього?
– Сам я з Чернігова. Нещодавно суд обрав між банкрутством і санацією (економічним оздоровленням) підприємства другий варіант. Тобто, дав шанс заводу вийти зі скрутного становища. Не виключено, що шанс цей – останній. До цього, нагадаємо, передбачався арешт майна підприємства державною виконавчою службою з подальшим його розпродажем, щоб розрахуватися хоча б із заборгованістю по зарплаті. Сьогодні Макошинський завод є одним із найбільших боржників області. Його податковий борг складає 141,3 тисячі гривень.
За освітою – комунальник-будівельник. Починав працювати на Черні-гівському радіоприладному заводі електриком. А потім займався більш серйозними справами. Останнім часом утримував підприємство по переробці деревини.

– Для робітників заводу найболючішою залишається проблема заборгованості по зарплаті.
– За планом санації ми в першу чергу розрахуємося з працівниками. А потім уже й з іншими боргами.

Сергій ЛАВСЬКИЙ.