ПІДВАЛЬЧИК РЕДАКТОРА

Автор: Олександр НАЗАРЕНКО.
На знімку: вандали напали на центральну районну бібліотеку з пляшкою «Шардоне».
Фото Сергія ЛАВСЬКОГО.

Зранку у середу працівники центральної районної бібліотеки були шоковані. Східці біля входу в приміщення виявилися понівеченими, плитку з якоюсь патологічною люттю відірвали і побили. Чи не символічно, що черговим об’єктом нападу вандалів став «храм мудрості і духовності»?

На жаль, такою картиною мешканців нашого району вже не здивуєш. Що казати про поламані огорожі в приватних садибах, якщо маємо «в активі» поругані могили на міському кладовищі, знівечені обеліски загиблим у Величківці та Киселівці? Усі можливі межі перейдено. Що далі – важко навіть уявити.

Корозія совісті роз’їдає суспільство. Але найгірше, що вона зачепила підростаюче покоління. Бо, швидше за все, – це справа молодих рук. Каталізатором цієї корозії є алкоголь – важко уявити, що людина, не одурманена «зеленим змієм», може на таке зважитися.

«Наше слово» не так давно у «Запитанні тижня» намагалося з’ясувати, як можна протистояти навалі вандалізму. Відповіді були різноманітні: забезпечити молодь роботою, добрим заробітком, змістовним дозвіллям без чарки, виховувати у родині і в школі… Усе правильно. Але хто це має робити?

Про вандалізм наша газети писала не один раз. Гадаєте, була хоч якась реакція від компетентних органів з цього приводу? Жодної. Чи забили тривогу ті, хто має займатися проблемами молоді й хто за це отримує зарплату? Нам про те нічого не відомо.

Тож нема чому дивуватися, що в самісінькому центрі міста, практично на його центральній площі, зовсім поруч з «резиденціями» правоохоронних органів і влади абсолютно безкарно відбуваються такі речі.

Хтось скаже: то дрібне хуліганство. Ні. Це прояви тієї самої деградації совісті, за якою – безвихідь. Бо що завтра утнуть «герої війни» проти бібліотечних сходів, огорож і могил?