Таланти

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
Жодне свято і концерт у Блистові останні 17 років не відбуваються без участі родини Мишкіних. Батько грає і співає, а йому підспівують донечки і дружина.

Від мами до сина
Катерина Михайлівна Мишкіна все життя з піснею. Радість у неї на душі – співає, а як туга на серце ляже – піснею її проганяє. І діток своїх так учила, щоб вірною подругою в житті була пісня. Вдалися у неньку доньки Люба і Світлана, син Юрій. Голосом, слухом музичним щедро їх наділив Бог.
Вперше не сцену Юрій Мишкін вийшов після закінчення 10 класу. І заспівав не сам, а в дуеті з двоюрідною сестрою Валентиною Шеремет.

– У Семенівці, да я народився і виріс, багато співучих і просто талановитих людей, – розказує Юрій Миколайович. – Приміром, Микола Молібог сам чудово грає на гітарі і мене навчив. Та хіба тільки мене? Ледь не півсела оволоділи грою на цьому інструменті.

Під час служби в армії Юрій знаходив час і можливість, аби вчитися гри на гармошці. Бажання було велике і нестримне! Додому повернувся завзятим гармоністом.

І пішло-поїхало! Без Мишкіна в селі ні проводи в армію, ні весілля, ні ювілеї, ні інші сімейні і сільські свята не відбувалися. Що гармошка в його руках ніби оживала, а ще ж і співав так гарно та професійно, майже як справжній артист.

З піснею по життю
Одружився Юрій Мишкін на вродливій і талановитій дівчині зі своєї вулиці. Обох їх доля закинула у сусідню Блистову вчителювати. Надія, дружина, працює педагогом-організатором у школі, а Юрій понад 10 років навчав дітей музиці, фізкультури і початкової військової підготовки.

Підростали донечки-сонечки – Юлька і Танюша. Як і батьки, полюбили пісню. Коли Юлі було три рочки, на відбірковому конкурсі талантів сільських дошкільнят вона виборола право разом з іншими дітьми вітати жінок області з 8 Березня на святі, яке відбувалося у драматичному театрі.
Таня нині вчиться у юридичному технікумі у Чернігові, співає, танцює. А Юлечка нещодавно народила донечку, тож колисковими тішить свою крихітку.

– Дружина моя складає змістовні сценарії, вона відмінний організатор, а заспіває – заслухаєшся. І дівчатка мої молодці, – розповідає Юрій Миколайович. – От тільки у підборі репертуару маємо деякі розбіжності. Мені більше до вподоби романси, пісні на слова Сергія Єсеніна, патріотичні. А дочкам подобаються ліричні. Але ладимо, знаходимо варіанти, аби усіх влаштовувало.

Цього року Юрію Мишкіну на день народження друзі подарували імпортну гітару з червоного дерева, за 600 гривень. А до цього мав інструмент чернігівського виробництва.

– Скільки їх у мене перебуло! – каже. – Ламалися іноді. Правда, струни я одразу міняв на імпортні. А ця, нова гітара, якраз та, що треба. З нею я навіть до Підмосков’я на весілля до родичів їздив. Дивувалися росіяни, що я стільки їхніх пісень знаю. Я й українських їм попоспівав під гітару. Слухали, немов заворожені, дарма, що не по одній чарці за щастя молодих випили.

Хоч і не мистецькою дорогою
Юрій Мишкін не шкодує грошей на музичну апаратуру та інструменти. Має власну гармошку, а ще опановує синтезатор. Магнітофонів у хаті має кілька. Навіть сільському Будинку культури одного подарував.

Нині Юрій Мишкін – сільський голова у Блистові.

– Намагаюся виправдати довір’я виборців, – каже Юрій Миколайович. – Дещо зробив із того, що обіцяв, ще багато справ попереду. І не відкрию ніякого секрету, коли скажу, що робота сільського голови часто-густо невдячна, бо для всіх добрим не будеш, до кожної людини має бути індивідуальний підхід.

Як би там не було, але з піснею сільський голова розставатися не планує. Як і раніше, виступає на сцені. У концертах, конкурсах, фестивалях районного масштабу Мишкіни теж беруть участь. І виходять переможцями. Приміром, на фестивалі-конкурсі «Чудодійні мелодії», який нещодавно відбувався у районному Будинку культури, ця родина отримала спеціальний приз у номінації «Співуча сім’я».

– Якби сталося диво, як у казці, – посміхається Юрій Миколайович, – я б обрав мистецький фах, пішов би у професійні співаки чи музиканти. Однак доля підготувала мені інше життєве кредо. Це мій хрест і нестиму я його з гідністю. З допомогою пісні і віри у добро.