гроші не пахнуть

Автор: Раїса МИХАЙЛЕНКО.
ТОВ «М’ясо-виробничий комплекс «Панвітек» рік тому викупив приміщення інкубаторного цеху птахівничого комплексу у Греблі Миколаївської сільської ради. Раніше у цьому невеличкому селі миколаївці вирощували качок. Ніби добре діло зробили «Панвітеківці»: приміщення задіяне, люди мають роботу, а значить, і заробіток. Однак жителі Мощного дуже невдоволені «Панвітеком», оскільки відходи від забитої птиці підприємці вивозять за 400 метрів від осель. Сморід такий стоїть, аж очі виїдає.

Підприємство по вирощуванню птиці – сучасне, працює за передовими світовими технологіями. Курчат на вирощування привозять з Прибалтики та Польщі. Через 45 діб курку вагою 2,5 кілограма забивають на м’ясо. У сезон забою понад 30 жителів навколишніх сіл мають добре оплачувану роботу. А ще ж працюють охоронники, електрики... Виробничий процес механізований.

Здавалось би, усе добре. Але є одне але. Досить успішне підприємство зовсім не потурбувалося про надійну і безпечну для здоров’я оточуючих утилізацію відходів від забитих курей.

За 400 метрів від крайніх хат Мощного, біля лісосмуги, яка служить своєрідним кордоном між миколаївськими і стольненськими землями, «Панвітеківці» викопали дві неглибокі ями, куди і скидали відходи виробництва. До речі, за добу забивають по п’ять – шість тисяч голів птиці.

Ще якусь невелику бочку вкопали. Одну яму так-сяк прикрили дошками. У неймовірну літню спеку жителям села не можна було дихати. А ще як подме вітер від тих ям у бік Мощного – ховайся! Люди так і робили: не виходили з осель, закривали щільно двері і вікна. Онуків, які на літо приїхали до дідусів та бабусь, спровадили додому, аби не захворіли. Мощне перетворилося на такий собі випробувальний полігон на виживання. Люди кашляли, блювали, їх постійно нудило.

Селяни не витримали такого знущання над собою і почали писати, телефонувати в усі інстанції. Виїздили комісії, розбиралися. В результаті злощасні ями зарили.

Але ж через 45 днів буде черговий забій птиці. Проблема повториться чи будуть облаштовані, як і належить у такому випадку, біоями? Ось коментарі посадовців, які добре знають ситуацію «Панвітеку».

Сільський голова Миколаївки Андрій БАКЛАЖКО:

– У березні нинішнього року директор ТОВ «М’ясо-виробничий комплекс «Панвітек» Олександр Кириченко звернувся до сільської ради з офіційним листом, у якому просив виділити 0,3 га землі для розміщення відходів виробництва. Оскільки землями, які знаходяться у межах територіальної громади, розпоряджається сільська рада, Олександру Володимировичу було відмовлено з декількох причин. По-перше, земля розпайована. По-друге, на території сільської ради багато малих річок, діє осушувальна система у Греблі, грунтові води надто близько. І ще одне – усі води збігаються у Десну, яка навесні розливається. Отже, для відходів виробництва треба споруджувати тільки біояму і ні в якому випадку не скидати їх просто неба. Моя думка така, що з уведенням в експлуатацію м’ясо-виробничого комплексу санітарні, ветеринарні технології та норми до кінця не були дотримані.

Начальник районної ветлікарні державної ветмедицини Василь ЄРМОЛЕНКО:

– На керівника ТОВ «М’ясо-виробничий комплекс «Панвітек» наша служба склала відповідного протокола і оштрафувала на 51 гривню.

Начальник міжрайонного державного управління з охорони природного навколишнього середовища Валерій КВАШУК:

– Цю проблему вивчає не наше управління, а державна інспекція з охорони навколишнього природного середовища.

Головний державний санітарний лікар району Володимир ЗАХАРЧЕНКО:

– У Мощному працювала спеціальна комісія у складі помічника прокурора району Олександра Артеменка, помічника лікаря з комунальної гігієни Володимира Бойка, ветлікаря управління держветмедицини Наталії Жлудько та виконувача обов’язки керівника ТОВ «М’ясо-виробничий комплекс «Панвітек» Валерія Співака. Було встановлено, що земельна ділянка, яка відводилася під біояму, необгороджена, необвалована, без в’їзних воріт. Замість неї зроблено худобомогильник, від якого йдуть неприємні запахи. Комісія поставила вимогу засипати худобомогильник хлорним вапном та землею і припинити подальшу експлуатацію, до будівництва та облаштування біоями згідно ветеринарно-санітарних норм. Контроль за виконанням цих вимог взяла під контроль прокуратура району.

З керівником ТОВ «М’ясо-виробничий комплекс «Панвітек» поспілкуватися не вдалося, оскільки його телефон постійно був у зоні недосяжності.

...Злощасні ями засипали. Сморід полишив Мощне. Але люди залишаються невдоволеними і обуреними. Біоями ніхто не робить, значить, історія матиме продовження?

– Усі лиха одразу на наше нещасне село, – сказала місцева жителька Галина Чернятевич, – магазин ось обчистили, то доки міліція шукає злодіїв, торгову точку закрили. Автобус у село не ходить, а тут іще й дихати не дають. Хоч живими у могилу лягай.

– Ось як будуть знову селом везти ті відходи, ми колеса попробиваємо, – кричали обурені селяни. – Онуків за літо не бачили, куди ж їм їхати у це вонюче пекло? Як вирощували колись качок у Греблі, то під Подином була біояма, проблем ніяких абсолютно не виникало. А це за що на наші голови отаке знущання? Неподалік злощасних ям є канава, де наші корови воду п’ють. Де гарантія, що вона чиста, без дохлятини?

Можливо, не всі читачі знають, що собою являє біояма. Викопується такий рів, у який мала б вміститися металева бочка без дна об’ємом 60 куб. метрів. Вона має герметично закриватися. Коли ємність наповниться, її краном витягують і опускають у нову викопану яму, а попередню швидко засипають хлорним вапном і землею.