ТЕМНА СПРАВА

Сергій ЛАВСЬКИЙ.
На знімку: у заводських приміщеннях документи і сміття валяються скрізь.
Фото автора.

Ми вже писали про нелегку долю Менського заводу продтоварів. Він був розорений і розпроданий. І оголошений банкрутом. Але залишилися люди, які тут працювали. Колишні робітники підприємства не можуть знайти документи, що підтверджують їхню працю. Не  можуть оформити пенсію. До речі, це вже не поодинокий випадок у районі.

Якщо підприємство ліквідувалося, то усю фінансово-господарську документацію мали передати до трудового архі-ву. Однак цього не сталося. Архівний відділ РДА ініціював створення робочої групи по перевірці стану упорядкування документів ліквідованих підпри-ємств. Зараз її очолює керівник апарату РДА Валерій Магула.

– Коли підприємство оголошують банкрутом, йому призначають лі-квідатора, – розповідає начальник архівного відділу РДА Олена Невжинська. – За законом, ліквідатор має оформити необхідну документацію і передати її до архіву. Але відбувається не завжди за законом. Зверталися до Державного архіву Чернігівської області, щоб той попросив Чернігівський господарський суд вплинути на ліквідаторів, яких сам же суд і призначив. Служителі Феміди відповіли, що не мають таких повноважень. Зверталися ми і до прокуратури, де нам порадили пре-д’являти всі претензії ліквідатору.

– Що стосується заводу продтоварів, то ми спробували для початку знайти його керівників, – продовжує Олена Григорівна. – У службі державної реєстрації РДА остання офіційна згадка про підприємство датована 2002 роком. На той час керівником заводу був менянин Юрій Івченко. Також відомо, що у 2003 році Чернігів-ський господарський суд ухвалив постанову про визнання заводу банкрутом. Чи був він все-таки ліквідований, ми не знаємо. У 2004 році підприємство мало б перереєструватися, але не зробило цього. Тож звернулися до Юрія Івченка. Він відповів, що не має відношення до заводу. Нічого не розповіло і колишнє керівництво ТОВ «Агрофірма «Ніка», яке є правонаступником ск «Промінь», котрому, у свою чергу, належала колись частина акцій заводу. Не прояснили ситуацію і інші особи, які мали відношення до підприємства. Так що керівників так і не знайшли. (Цікаво все- таки, кому зараз належить земля майже в центрі міста, на якій знаходяться залишки заводу продтоварів? – авт.)

За словами Олени Григорівни, колишнім працівникам залишається одне – звертатися до суду.

«Наше слово» самостійно ознайомилося з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з цим документом власники підприємства-боржника зобов’язані передати ліквідатору документи, щоб той їх оформив, упорядкував і передав до архіву. У  разі ухилення від виконання зазначених обов’язків органи управління підприємства-банкрута,  у тому числі керівник, притягуються до відповідальності. Встановлена відповідальність і за недбале зберігання чи приховування архівних документів.

У випадку із заводом продтоварів очевидне порушення прав колишніх працівників. І відповідну оцінку цьому мають дати компетентні органи, які дотепер чомусь не реагують на це. «Наше слово», у свою чергу, нагадує, що публі-кація у засобах масової інформації є приводом до вжиття відповідних заходів.

За інформацією ар-хівного відділу РДА, у схожій ситуації опинилися працівники хлібозаводу, комбікормового заводу, фірми «Сінай», ВАТ «Менський райагрохім» і ряду інших підприємств.

За повідомленням служби державної реєстрації РДА, за останні вісім років у районі ліквідовано більше 160 юридичних осіб. За останні два місяці – п’ять.