ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ

Сергій ЛАВСЬКИЙ.

Територія нашого міста розширюється. Щоправда, віртуальна. Мена представлена у всесвітній мережі Інтернет-форумом. Є і молодіжна електронна газета. Спілкуються в Інтернеті не тільки жителі міста, але й меняни, які з тих чи інших причин мешкають за його межами й поза Україною.

Для рідного міста

Менський Інтернет-форум був створений 2005 року. З декількох ентузіастів напочатку його аудиторія збільшилась наразі майже до сотні. Форумчани – різні за політичними і світоглядними переконаннями, культурою, освітою, досвідом і віком люди. На форумі можна поговорити на найрізноманітніші теми: про інформаційні технології, релігію, політику, соціум, новинки світового кіно, музики, літератури, автомобілі та мотоцикли або просто поділитися кумедною історією. Для деяких людей форум дорогий тим, що тут вони можуть поговорити саме про рідну Менщину, з якою пов’язані спогади про дитинство, шкільні роки, робочі будні.

Часто віртуальні балачки переростають у реальні справи. Форумчани тісно співпрацюють з районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Другий рік поспіль вони організовують акцію «З Новим роком, діти!». У цьому році вдалося зібрати солідну суму грошей і купити новорічні подарунки для дітей, якими опікується центр. Була організована й акція «Звільніть книгу!», під час якої збиралися прочитані книжки. У результаті цього заходу бажаючі поповнили свої бібліотеки, а кризові сім’ї отримали матеріальну допомогу.

Крім того, форумчани долучаються до проведення в місті масових заходів. Учасники останнього Троїцького ярмарку могли спостерігати за змаганнями лицарів, спитати про свою долю у чарівної гадалки, увіковічити себе завдяки художнику-портретисту, або ж одружитися чи розлучитися у несправжньому РАЦСі. Це – також організували форумчани.

Креативщики

«Наше слово» поспілкувалося з засновниками незалежного суспільно-культурного Інтернет-часопису «Амальгама» Віктором Захарченком і молодим чоловіком, якій в мережені називає себе Saintnick.

– «Амальгаму» створено рік тому, – розповідає Віктор. – Ідея була простою – писати багато і часто про Мену, про її жителів і тих, хто поїхав далеко від домівки, проте не забув свою малу батьківщину. Більше того, саме такі мігранти довгий час були основними дописувачами. Були в нас розмови з цікавими людьми, матеріали про життя у великих містах. Нам писали працівники молодіжного центру і центру дитячої та юнацької творчості, люди з Росії, Ізраїлю, США, не кажучи вже про киян та харківчан.

– Читачі «Амальгами» можуть отримати поради психолога щодо проблем і тонкощів стосунків з протилежною статтю, дізнатися більше про успішну кар’єру, альтернативні методи проведення дозвілля, здоровий спосіб життя і просто отримати цікаву інформацію для роздумів, – пояснює Saintnick. – Це одна з головних цілей видання – спонукати до роздумів, переосмислення речей, адже володієш інформацією – володієш світом…

– Але життя у «Амальгами» завжди було складним, – продовжує Віктор. – Давалася взнаки нестача авторів. І нещодавно було прийнято рішення про розширення меж видання – тепер ми намагаємося писати і збирати матеріали не лише про Мену, а про всю сільську місцевість України. Скажу інакше – ми намагаємося писати для сільської молоді. Для тих, хто ще живе в селі, або переїхав до великого міста і опинився в іншому світі з іншою системою цінностей. Продовжуємо шукати нові формати, експериментуємо, намагаємось правильно сприймати критику. Є люди, які вірять в «Амальгаму», яким вона потрібна – а це головна передумова, щоб видання не зникло з просторів Інтернету.

Адреси менських Інтернет-сайтів: http://mena.org.ua та http://amalgama.com.ua
І не забувайте про Інтернет-версію «Нашого слова»: http://nslovo.com