Запитання тижня

КРАЩЕ МАТИ ПІЛЬГИ ЧИ ГРОШОВІ КОМПЕНСАЦІЇ?

Відповідають:

Іван Степанович СТЕЦЕНКО – житель Мени, пенсіонер:

– Краще було б отримувати допомогу від держави грошима, але відомо, як у нас це зазвичай буває: затримки виплат, якісь неузгодженості. А платити доведеться повну суму. Отож нехай буде, як і було.

Наталія Феодосіївна РЕВЕНКО – жителька Мени, пенсіонерка:

– Мій чоловік – учасник війни, тож за послуги сплачували половину вартості. Думаю, так краще. А то змусять, чого доброго, останню копійку віднести, на хлібі та ліках економлячи, а відшкодувати грошовою компенсацією «забудуть».

Михайло Максимович ЮЩЕНКО – учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, м. Мена:

– Гроші час від часу міняються, а пільги залишаються. Отож, я, звичайно, за натуральні пільги.

Петро Іванович МАЛИШЕНКО – учасник війни, м. Мена:

– Особисто мені ніяких компенсацій не треба. Хай хоч маленькі, але будуть пільги.

Іван Ілліч АДАМЕНКО – учасник бойових дій, воїн-афганець, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, м. Мена:

– Я маю пільги на сплату за телефон, газ, електроенергію і таке інше. Це мене цілком влаштовує. Твердо знаю, що маю сплатити 25 відсотків від спожитого, а як це може бути обчислено в грошовому еквіваленті, тобто при грошовій компенсації, сказати важко. При цьому є такі види пільг, що їх компенсувати грошима просто неможливо. Наприклад, вступ до вузів пільговиків поза конкурсом.

З іншого боку, знаю хлопців-афганців, котрі живуть у селах і не користуються пільгами, скажімо, на проїзд у громадському транспорті, за користування газом, централізованим водопостачанням і так далі. Натомість, вони часто хворіють, потребують лікування, на що, ясна річ, треба гроші. От таким би, й справді, пільги компенсувати було б доречніше грошима. А взагалі, я вважаю, тут потрібен диференційований підхід, залежно від потреб конкретного пільговика.

Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:

– Гадаю, великої різниці нема. Хоча якби компенсацію виплачували своєчасно, людина б сама нею розумно розпорядилася. А зараз хтозна, кому, скільки і за що платить держава.

І тут реформа

ПІЛЬГОВИКИ МАТИМУТЬ ВИБІР

У державі розробляється «Концепція забезпечення адресного надання пільг окремим категоріям громадян». З цього приводу висловлює свої міркування начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян управління праці та соціального захисту населення Валентина Рогова.

Пільги грошима чи?..

За останні 12 років було прийнято більше двох десятків законів, якими встановлено численні державні пільги громадянам. Однак за цей час не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би визначав єдиний порядок надання пільг. Частина населення взагалі не одержує пільг, на які має право згідно з чинним законодавством. По суті, це прихований дефіцит бюджету. Постійні спроби скасувати або звузити надання державних соціальних пільг окремим категоріям населення створюють соціальну напругу у суспільстві.

Суттєвим фактором нової Концепції є те, що реформування порядку надання пільг, розпочате у 2002 році, передбачає поступовий перехід до надання пільг окремим категоріям громадян у грошовій формі. Сьогодні пільги надаються у безготівковій формі шляхом зменшення або звільнення від оплати за послуги, а витрати підприємств та організацій за надання пільг відшкодовуються з бюджету.

Найбільш поширені пільги – на проїзд у міському і приміському пасажирському транспорті та за оплату житлово-комунальних послуг. Право на пільговий проїзд має майже 30 відсотків населення, але скористатися ним можуть далеко не всі. Наприклад, у нашому районі через відсутність належного транспортного сполучення між райцентром і населеними пунктами пільгою на проїзд користуються в середньому 20 відсотків пільговиків. При адресному наданні пільг у грошовій формі, нею зможуть скористатися набагато більше громадян.

Система соціального захисту

Упорядкування надання пільг, налагодження чіткого обліку пільговиків, запровадження системного надання пільг та визначення реальних розмірів бюджетних витрат, що спрямовуються на забезпечення соціального захисту громадян, – це той напрям, за яким проводитиметься робота у сфері соціального захисту населення.

Метою Концепції є формування цілісної системи соціального захисту населення, забезпечення адресного надання пільг окремим категоріям громадян, в тому числі й у грошовій формі, та реалізація конституційного права на державний соціальний захист осіб, які мають право на пільги. Концепцією також пропонується найбільш соціально виправданий варіант удосконалення системи соціального захисту громадян шляхом збереження надання пільг у безготівковій формі та поступового запровадження адресного надання пільг у грошовій формі. Це передбачатиме посилення контролю за використанням бюджетних призначень на надання пільг з оплати проїзду в транспорті загального користування за карткою пільговика та одночасне запровадження механізму надання інших видів пільг у грошовій формі за добровільним рішенням громадянина.

Щоб запровадження пільг готівкою пройшло організовано і безболісно, сьогодні це питання в експериментальному порядку відпрацьовується у місті Броварах і Броварському районі, що на Київщині, а також у Смілянському районі Черкаської області. Сподіваюся, що після його вивчення і врахування пропозицій і зауважень з місць ця форма буде діяти на користь людям.

На знімку: головний спеціаліст райуправління праці і соцзахисту населення Л.О.Деркач зараз вручить посвідчення «Ветеран праці» менянину В.І.Ющенку.

Фото Володимира ЧЕПУРНОГО.

Давно б так

«ЧОРНОБИЛЬСЬКІ» БОРГИ МАЙЖЕ ПОГАШЕНО

Нинішнього року рішенням уряду дев’ять програм Чорнобильського фонду із соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, передані Міністерству праці та соціальної політики. Серед них – допомога на продукти харчування та допомога сім’ям з дітьми, надання щорічної допомоги на оздоровлення, обслуговування пільгових банківських позик, компенсації за втрачене майно та забезпечення житлом, забезпечення автомобілями громадян, віднесених до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інші.

Водночас із передачею зазначених соціальних програм, до Мінпраці відійшла і заборгованість по чорнобильських виплатах за минулі роки. По Менському району вона становила 200 тисяч гривень. У першому півріччі нинішнього року минулорічні борги чорнобильцям погашено, залишається не відшкодованою лише заборгованість на оздоровлення постраждалих громадян. І з цими боргами уряд обіцяє розрахуватися найближчим часом.

З метою вдосконалення системи соціальних виплат формується Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, котрі мають право на пільги, до якого увійдуть і громадяни, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Впорядкування системи надання пільг дасть змогу чітко і цілеспрямовано використовувати бюджетні кошти, комплексно вирішувати соціальні проблеми кожної людини, яку зачепило чорнобильське лихо.

АЛЛА ВАСЮК.

Гріє готівка

БІЛЬШЕ ПІВМІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ НАРАХОВАНО ЗА ПАЛИВО

Тільки в цьому році за отриманням безготівкової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг звернулися більше двох тисяч людей. Сума перерахованих субсидій становить 296,8 тис. грн.

Субсидії для відшкодування витрат на придбання твердого палива з 1 січня 2002 р. надаються готівкою. За цей період кількість отримувачів субсидій постійно зростає. Якщо, наприклад, у минулому році їх отримували 1586 сімей на суму 330,5 тис. грн., то в цьому році уже звернулася до відділу 1 тисяча 451 сім’я, яким нараховано 521,6 тис. грн. Із них отримали готівкою 405,2 тис. грн. 1099 сімей. Середня сума такої допомоги на сім’ю становить 368,7 грн. Найбільше сімей, що отримують субсидії на придбання твердого палива, у Мені, Ленінівці, Ушні, Березні, Блистові, Киселівці, Стольному.

Серед отримувачів субсидій 306 сімей учасників війни, 445 сімей непрацюючих пенсіонерів, 18 сімей, у складі яких є інваліди, 13 сімей одиноких матерів, 37 сімей, у складі яких є студенти.

УЛЯНА МЕСЕВРА.

Нинішнього вересня виповниться 10 років, звідколи Лариса Маринченко (на знімку ліворуч) прийшла працювати у відділ субсидій управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації. Зараз вона спеціаліст 1-ї категорії відділу соціальної допомоги та адресних виплат. Сюди йдуть за допомогою малозабезпечені. Лариса Іванівна всіх сприймає з розумінням, прагне зрозуміти кожного відвідувача і душею, і серцем. Але для надання соціальної допомоги однієї співбесіди мало. Люди все-таки різні бувають, а робота з людьми – вельми непроста справа. А ще коли треба йти до людей додому на обстеження умов проживання, скласти відповідного акта, зібрати різноманітні довідки та інші документи – то й поготів. Однак Лариса Іванівна з цими непростими реаліями впорується успішно. Фото Володимира ЧЕПУРНОГО.