Запитання тижня

ЩО ДЛЯ ВАС ОЗНАЧАЄ «ОСТРЕЧ»?

Відповідають:

Альона ПРОЦЕЛ – жителька Мени, 19 років:
– Ще навчаючись у школі, двічі відпочивала у нашому санаторії «Остреч». Як там гарно! Цілюще повітря соснового лісу, змістовний відпочинок, стільки лікувальних процедур, ще й годували смачно. А найголовніше – санаторій поряд з домівкою, тож не так скучала. А ще – мої бабуся та тьотя, що живуть у Петербурзі, щороку приїздять до нас на Менщину, аби відпочити у цій чудовій здравниці.
Олег Валерійович КАНТЕМІРОВ – житель Києва:
– Менщина – батьківщина моєї дружини. Приїздимо сюди не часто – справи. Але не раз доводилося влітку виїжджати зі знайомими, родичами в Остреч відпочивати у ліс, на березі ставка. Подихати свіжим повітрям та насмажити шашликів. Яка там краса! Отож вирішили нинішнього літа відпочити в Остречі в санаторії. Адже ціни тут не просто доступні, а фантастично доступні. За повний курс лікувальних процедур та чотириразове харчування, проживання у люксових умовах – усього 55 гривень на добу! У Києві у жодному найпримітивнішому готелі за такі гроші не переночуєш!
Валентина ОЛЕКСЕНКО, цьогорічна випускниця, м. Мена:
– Я там ніколи не була і це мені, власне, байдуже.
Оксана Олександрівна СЛИШИК, Людмила Андріївна ПОПОВА, пенсіонерки з Макошине:
– Ми обидві пропрацювали майже по 40 років у нашому місцевому дитячому протитуберкульозному санаторії «Десна». Його уже нема. Боїмося, щоб така доля не спіткала і «Остреч». Гарний санаторій. Ми свого часу там відпочивали. Що найбільше сподобалося, так це персонал: людяні, порядні, ввічливі люди. Ну, ще й вода. Цілюща, треба сказати.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
– Санаторій уже став візитною карткою нашого району, завдяки якій про Меншину знають далеко за межами області. Хай він таким залишається й надалі.





Це – тобі, а це – мені

САНАТОРІЙ НАМАГАЮТЬСЯ ПОДІЛИТИ. А ПОКИ ЙОГО «АТАКУЮТЬ» КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ

Будували Менську здравницю усім миром: за кошти тодішніх колгоспів району, держави, централізованого фонду державного страхування колгоспників. Ще деякі незначні суми внесли кілька організацій та підприємств області. У реконструкцію санаторію вкладали гроші і працівники здравниці. Отож нині, коли назріла необхідність визначити, кому і в яких конкретно частинах належить санаторій, виникли проблеми. Дев’ять з двадцяти трьох колгоспів – засновників здравниці вже немає, складно обрахувати і частку державної власності. Юристи ламають голови: як ділити? До того ж, на території «Остречі» є ласий шматочок для підприємливого люду: свердловина мінеральної води, яка за своїм складом аналогічна кримським мінеральним водам. Чи не кинеться новий власник санаторію качати цілющу водичку на продаж, закривши здравницю? Адже нині «Остреч», з його помірними цінами, – неприбутковий.

А тут добре!

Про нашу лікувальну перлину вже написано-переписано, і не лише у районі, а й у численних обласних виданнях. З усієї України їдуть до нас лікуватися, навіть з-за кордону. Ще б пак! Цілюща мінеральна вода, унікальна за своїми властивостями торфогрязь, збалансоване (чотири-, для дітей - п'ятиразове) харчування, повітря, настояне на соснових смолах, і - тиша! Тут лікують захворювання шлунково-кишкового тракту, органів кровообігу, дихання, неврози, гінекологічні захворювання. У офтальмологічному кабінеті лікують короткозорість, астигматизм, далекозорість. Є тут кабінети лазеротерапії, ультрафіолетового опромінення, електросну, ультразвукової терапії, інгаляції, парафіно-озокеритних аплікацій. Працює камера штучного мікроклімату. Усе навіть важко перерахувати. А ще ж - ванни, зрошення, плавальний басейн, басейн для вертикального хребтового витягування, підводний душ-масаж, біостимулюючий лазерний душ.
Умови проживання - чудові. Дорослі можуть оселитися у двомісних номерах (є й одномісні) з усіма зручностями. Є можливість відпочити родиною (якщо з дітьми - передбачені знижки). Для відпочинку - кіноконцертний зал, бібліотека, теніс, більярд.
Санаторій розрахований на 250 місць. Минулого року тут відпочили 3306 чоловік, нинішнього очікується тринадцять заїздів, адже бажаючих тут оздоровитись немало. За час, поки спілкувалась із головлікарем, телефони у нього та у його секретаря не вгавали - дзвонили бажаючі сюди приїхати. І головний лікар санаторію Микола Іванович Сердюк терпляче пояснював, які довідки потрібно зібрати, як доїхати до "Остречі".
Микола Іванович віддає санаторію свої сили і знання вже двадцять три роки. Душею вболіває за його долю, адже так нелегко було побудувати, а ще важче підтримувати "на плаву" цю здравницю.

З миру по нитці

Перша черга санаторію була здана в експлуатацію у 1979 році, кошти на його будівництво виділяли 23 колгоспи району і дещо - централізований фонд соціального страхування колгоспників, ще 20 тисяч - колишній Менський льонозавод. У 1986 році розпочалося будівництво другої черги санаторію за рахунок державних коштів і частково - того ж таки фонду соціального страхування колгоспників, 55 тисяч виділив "Облавтодор". Загалом на будівництво до 1986-го року пішло 466200 карбованців. У 94-му закінчили бурити свердловину мінеральної води. У 99-му було завершено будівництво водогрязелікарні. Загалом за 1986-99 роки витрачено 6 млн. 600 тис. гривень (державних). Колгоспи тоді вже кошти не вкладали, а на будівництво однієї лише свердловини пішло 583 тис. грн. Отож, спробуй тепер розібратися, кому більша частка "Остречі" належить! Колектив санаторію теж вклав у будівництво кошти. Зокрема, на реконструкцію та переобладнання корпусу №1 - загалом 638 тис. грн.

"Золота" свердловина

Нині здравниця, вважай, лише завдяки мінеральній воді і виживає, інакше санаторій просто закрився б через брак коштів. Спочатку цілющу воду використовували виключно для лікування відпочиваючих "Остречі". Московський інститут курортології ще у 1991 році дав дуже високу оцінку нашій мінеральній воді.
У 1996 році з Чернігівського заводу продтоварів "Ясен" завітали до "Остречі" спеціалісти-технологи, зацікавилися водою, запропонували продавати для виробництва. "Ясен" виділив кошти на будівництво надкаптажної споруди на свердловині. Згодом з'явився "Нептун". Нині остречська вода "йде" по 2,9 копійки за літр. І запасів її достатньо - якщо на день викачувати по 86 кубів води, то її вистачить на 50 років (такий висновок державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології та використанню надр). Очевидно, що свердловина може стати і "золотим дном" і "яблуком розбрату".

Кому ж скільки?

Рішення про розподіл майна і подальшу господарську діяльність санаторію повинні приймати загальні збори засновників.
- Тоді можна буде внести доповнення в установчі документи, визначити органи керівництва санаторієм та виконавчі органи, - коментує ситуацію, що склалася навколо "Остречі", начальник відділу реформування сільського господарства, спеціаліст з юридичного обслуговування райсільгоспуправління О.М.Пономаренко. - Поки що ситуація щодо визначення конкретних власників санаторію - під контролем. Не можна так казати, що ось прийдуть нові господарі - і все влаштують по-своєму, адже їх, цих господарів, багато. І всі вони, співзасновники, мають тут свою частку. Інша справа - як цю частку обчислити нині, через чверть століття після початку будівництва. Багато чого змінилося з того часу в суто економічному аспекті, дев'ять господарств із тих, що вносили гроші на будівництво, ліквідовані і не мають правонаступників. Складно також обчислити і частку держави - немає оптимальної методики, а розроблена вона повинна бути у Фонді держмайна, зареєстрована у Мінюсті України. Саме проблема з визначенням державної частки і гальмує процес реформування, внесення змін в установчі документи. Нині вже створена робоча група по підготовці документів до зборів співзасновників. Думаю, при реформуванні санаторію повинні бути враховані інтереси трудового колективу, його внесок.

Головне - гласність

Хочеться вірити, що дійсно реорганізація санаторію і визначення його власників проходитиме об'єктивно, чесно, відкрито. Але... Деякі претенденти на власність надто активно домагаються визначення господарів здравниці. В санаторії без кінця контролюючі органи перевіряють господарювання нинішнього керівництва, а збори засновників і претендентів на майно санаторію вже вкотре переносяться - з об'єктивних і не дуже причин. Усе це породжує занепокоєння у колективі та плітки.
Голова районної ради М.П.Кот так висловлювався з приводу цієї ситуації:
- Реформування в санаторії давно назріло, але здійснювати його потрібно згідно із законодавством про господарюючі суб'єкти. Збори засновників повинні бути підготовленими, відкритими. Необхідно враховувати інтереси усіх сторін, причетних до заснування та існування санаторію, узаконити правонаступництво тих господарств, які реформувалися або ліквідовані. Як голова районної ради, я повинен захищати інтереси районної територіальної громади, а як державний службовець - відстоювати інтереси держави. Ні в якому разі не можна допустити, аби така прекрасна і головне - з доступними послугами - здравниця перестала існувати. І так неприємно дізнаватися про те, що у розпал оздоровчого сезону керівництво санаторію змушене займатися не лише своїми безпосередніми обов'язками - лікуванням пацієнтів, а ще й витримувати численні перевірки та хвилюватися: яка ж то майбутня доля здравниці, чи не проковтне її ота "золота" свердловина?

ІРИНА ПРИМАК.

На знімках: у санаторії «Остреч». Фото автора.