Запитання тижня

А ВИ НЕ БОЇТЕСЯ КУПУВАТИ ЗЕЛЕНЬ НА РИНКУ?

Відповідають:

Тетяна Валеріївна ГЛЯДЬКО - касир міськради:
- Взагалі-то, ми городину вирощуємо самі, хоча нещодавно купувала огірки, бо своїх іще немає. Звичайно, придивлялася, вибирала, щоб якомога більше були схожі на домашні.
Олександр Антонович ЦИНДЕР - менянин:
- Якби купував, то тільки продукцію з наших сіл або в тих продавців, кого знаю особисто. Бо у сторонніх за-візників зелень інколи сумнівної якості. А взагалі, я не купую, бо маю тепличку й грядки.
Валерій Володимирович СТАРОДУБ - медпрацівник із Мени:
- Побоююсь. Є сумніви щодо якості зеленої городини, хтозна чим вона "заряджена". Відтак намагаюся не купувати, вирощуємо все своє.
Мальвіна Віталіївна ЛЕНЧЕВСЬКА - художній керівник ансамблю сучасного танцю "Сюрприз", менянка:
- Боїмося, бо газети, радіо, телебачення постійно розповідають про випадки отруєння першою парниковою зеленню. Інколи такі випадки закінчуються трагічно. Але ж купуємо і помідори, і огірки, кріп, петрушку, бо консервація закінчується, хочеться свіженької зелені, а своя ще поки виросте на городі. Єдине, чим хоч трохи застерігаємося - постій-но купуємо зелень лише у знайомих реалізаторів.
Валентина Василівна КОНДРАТІЙ - жителька Мени, домогосподарка:
- Не боюся, бо не купую. Петрушка, цибуля та кріп на салати у мене в городі ростуть, ось уже і редиски наросло чимало, а там, дивись, огірки, молода капуста підуть. Та ще й минулорічних овочевих заготовок не доїли. Тож нітратів та усякої подібної отрути я не боюся. І взагалі, вважаю, соромно купувати цибулю на базарі, живучи на землі.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
- А от дід мій нічого не боїться, бо вживає зелень тільки з моєї грядки, а я ж йому не ворог. Хоча, звісно, уважність і обережність не завадять.





Побережись!

ОГІРКАМИ ТА КАПУСТОЮ НИНІШНЬОГО СЕЗОНУ ЩЕ НЕ ТРУЇЛИСЯ, АДЖЕ САНЕПІДСТАНЦІЯ СУВОРО КОНТРОЛЮЄ ПІДПРИЄМЦІВ – РЕАЛІЗАТОРІВ ЗЕЛЕНІ

Ну хто, скажіть, схоче весною або на початку літа хай навіть найхрусткішого маринованого огірка чи найароматнішої кислої капусти? Що ви! Банки з минулорічною консервацією хазяйки відсовують у погребі на наступний рік і поспішають у город за цибулькою, кропом, петрушкою. Салати! Вітаміни! Хочеться холодцю та свіжих помідорів. А де ж їх узяти? Тим більше у місті, де навіть цибулю не кожна господиня має де виростити? Ясно, що виручає ринок. Там і капуста, і інші овочі, і зелень – бери скільки хочеш. От тільки не всі беруть. Чому? Справа навіть не у цінах на свіжу зелень. Скоріше, потенційних споживачів відлякує перспектива отруїтися шкідливими сполуками. А чи справді ота ароматно-свіжа зелена продукція, що манить нас вітамінами навесні, така небезпечна? Її якість хтось контролює? Кореспондент «Нашого слова» спробував це з’ясувати у працівників санепідстанції.

Немає сертифіката - штраф

З початку року працівники Менської райСЕС провели на ринках району не одну перевірку, відібрали 33 проби продукції рослинного походження, 61 пробу - тваринного і 7 проб води.
- Якщо говорити про перевірку рослинної продукції, то ми відбирали проби парникових овочів, зелені, консервованого горошку, томатного соусу, олії, - розповідає помічник лікаря з гігієни праці, гігієни токсикології пестицидів, радіаційної гігієни райсанепідстанції Ніна Володимирівна Трало. - У лабораторії наші спеціалісти за допомогою обладнання радіологічного, хімічного, бактеріологічного контролю з'ясовували, чи немає у цих продуктах нітратів, перевищення гранично допустимої концентрації отрутохімікатів, різних шкідливих елементів.
- Ну і що, знайшли? Адже не секрет, що всю оту молоду зелень, аби вона якнайраніше достигала, "нашпиговують" усілякою отрутою.
- Звісно, обробляють. Але в тих продуктах, які ми відбирали на аналіз, небезпеки для здоров'я наших споживачів ми не виявили.
Радує те, що підприємці, які постійно привозять на продаж зелений товар, дедалі більше намагаються "тримати марку", розуміють, що, продавши неякісний товар, ризикують втратити ринок збуту. Адже наше місто невеличке, чутки його облітають швидко. Кожен підприємець, беручи на реалізацію партію капусти чи там огірків, вимагає і сертифікат якості цієї продукції, в якому зазначено вміст нітратів чи інших "некорисних" елементів. Цей же сертифікат підприємець повинен пред'явити на вимогу покупця. Особисто мені пред'явили (хоча я і не демонструвала свого журналістського посвідчення). Немає такого сертифіката або у продуктах знайшли надлишок "хімії" - на підприємця чекає штраф і конфіскація цієї партії товару.

Добре, як знають, що шукають

Однак не все так просто, як здається: відібрали спеціалісти райСЕС пробу з того чи іншого продукту, навели такий собі "дозиметр" - і на тобі, знайшли чи не знайшли отруту. Виявляється, не всі шкідливі хімічні сполуки можна визначити, точніше, треба знати, що саме шукати у тому самому качані капусти чи пучку цибулі.
Овочі та фрукти обробляють хімікатами і від шкідників, і від хвороб, і від бур'янів.
- Лише у нашому районі застосовується 12 найменувань інсектицидів, стільки ж - гербіцидів, 34 препарати від бур'янів, - говорить лаборант сангіглабораторії райСЕС Людмила Миколаївна Биндюк. - Аби їх виявити, треба конкретно знати, який саме препарат був застосований. Відповідно, ми підбираємо певні методики визначення тієї чи іншої шкідливої сполуки. Зазвичай підприємці вказують, який саме гербіцид чи пестицид був використаний, отож конфлікти не виникають.
- А якщо це заїжджі комерсанти? Або самі реалізатори не знають, чим труїли оті помідори чи огірки?
- Усі ці відомості повинні бути вказані у супроводжуючих товар документах. Складніше працювати, коли застосовуються якісь абсолютно нові препарати, їх інколи нелегко виявити. Але ж шукаємо. Нехай споживачі не бояться йти на базар по зелень.

ІРИНА ПРИМАК.

Фото Тетяни ВОЛЕВАЧ.





Не завадить знати

НІТРАТИ ВИДНО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ

При купівлі ранніх овочів не завадило б мати при собі кишеньковий нітратотестер. Не маєте - купуйте овочі лише на території міських ринків, де співробітники лабораторій проводять санітарний контроль. Або станьте зразковим покупцем і неодмінно запитуйте у продавців сертифікат з ветеринарно-санітарними висновками лабораторії ринку.
Це, звісно, в ідеалі. Та ось біда - в житті все виходить зовсім по-іншому, не так: зазвичай купуємо продукти поспіхом, де прийдеться і що прийдеться. Але варто затриматися на секунду, уважно придивитися до овочів - і десь у підсвідомості внутрішній голос підкаже, чим нормальні овочі відрізняються від "перегодованих" мінеральними добривами.
"Перегодована" азотом капуста має розпушені качани: хто з цією прикметою знайомий, завжди вибирає плоди зі щільно притиснутими один до одного листочками. Пам'ятайте: підвищений вміст азоту в овочах викликає загальне отруєння організму, яке може закінчитися досить серйозними неприємностями для людини, навіть призвести до стану коми.
Справжньою "губкою" для нітратів є ранні буряки та редиска, тому при їх купівлі завжди пробуйте твердість, щоб плоди не були в'ялі, пухкі, трухляві. Завжди вимагайте, щоб продавець розрізав коренеплід навпіл. Чим більше пустот усередині, тим вища вірогідність того, що рослину "перегодували" азотом. Не купуйте овочі із занадто буйною листовою системою (гичкою), бо велика кількість листя та ботви свідчить про те, що на грядку було внесено занадто багато азотних добрив. Про це ж свідчить і надзвичайно яскраве забарвлення томатів, моркви, огірків, зеленої цибулі, петрушки, кропу.
Якщо ви бачите на прилавку блідо-зелений огірок з яскраво вираженими темними пухирцями або ненатурально блискучий томат, схожий на пластмасовий, знайте - ці овочі "загодовані" фосфорними добривами. І вживання в їжу таких овочів може викликати сильні головні болі, підвищення кров'яного тиску, що потенційно здатне призвести до розвитку в організмі гіпертонії.
Кріп, якщо він "нормальний", обов'язково буде вкритий сизуватим восковим нальотом. А стебельце петрушки повинно ламатися зі своєрідним "причмокуючим" звуком, на зламі ж добре помітна тягуча, як сироп, рідина.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ КРИМСЬКОЇ ГАЗЕТИ «КАФА» ПІДГОТУВАЛА ІРИНА ПРИМАК.