Запитання тижня

А ВИ ЗАДОВОЛЕНІ ЕКОЛОГІЧНОЮ СИТУАЦІЄЮ?

Відповідають:

Ганна Тимофіївна ПЕСОЦЬКА - жителька Мени, тимчасово не працює:
- Не знаю, з чим це пов'язано, але екологія у нас змінилася далеко не на краще. А повітрям яким ми дихаємо, яку воду п'ємо? Страшно за дітей стає, як вони у такому світі житимуть?
Іван Петрович ГУРІНЕНКО - пенсіонер з Мени:
- Усе те, що ми сьогодні маємо: величезні смітники в межах населених пунктів, захаращені бляшанками, поліетиленовою тарою та дохлими тваринами річки та озера, розламані склади міндобрив - усе це справа наших же рук. Ніхто з американців сюди смітити не приходив - самі і прибирати повинні.
Юрій Феодосійович ПОЛЯХ - начальник РВ УМВС України в Чернігівській області:
- Днями їхав у Макошине. Одразу за Меною побачив стільки смітників! Це ж справжній злочин отак глумитися над природою. І невже цього не бачать відповідні служби? Того непотребу не привезли з Бігача чи Слобідки. Невже так триватиме і далі? Акція "Благоустрій України", безперечно, добра справа. Але погано те, що в одному місці прибирається, а в іншому - ростуть, мов гриби після дощу, стихійні смітники. Проблему благоустрою, екологічної ситуації треба вирішувати на державному рівні.
Валентина Леонтіївна ВОВК - Ленінівський сільський голова:
- Села нашої територіальної громади оточують дрімучі ліси, багаті на ягоди, гриби і звірину. Маємо невелику річечку - Кричалку, яка і спекотної пори не пересихає. Дітлахи залюбки ловлять у ній рибу. Але непокоїть інше: на незасіяних і незапораних полях спалюється суха трава. Пам'ятаю два випадки, коли вогонь діставав лісу. Гинули у полум'ї не тільки дерева, а й пташки, зайченята. Придивіться, що залишається на галявинах чи на берегах річок після так званого відпочинку на лоні природи. Хіба це когось може задовольнити?
Віра Михайлівна БЄЛЬЧЕНКО - інспектор відділу культури райдержадміністрації:
- Ні, не задоволена. Річки у нас на Менщині забруднені, у колодязях вода погана. А які "аромати" йдуть від очисних споруд літньої пори? Наша сім'я будується за РЕМом, здавалось би, далеченько від очисних, але дихати неможливо. І ще. То правильно роблять, що автомагістральні дороги звільняють від старих дерев, але ж під цю марку часто-густо знищуються і цінні породи дерев.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
- Не задоволена. Стільки вже різної хімії пхаємо в землю, що не тільки ми, а й звірина ніяка не виживе.





Національні скарби

САДЯТЬ УТРИЧІ БІЛЬШЕ, АНІЖ ВИРУБУЮТЬ

Мабуть, кожен із нас пам’ятає з дитинства такі гасла: «Ліс – багатство народу», «Бережіть ліс – зелені легені планети», «Вирубав дерево – посади десять». Колись, за часів перебудови, навіть модні значки були, з прикольно-виховним значенням: «Береги природу – мать твою!». Я до чого, власне, веду: не любить наш народ усі оті заклики, вони викликають у нього хіба що патологічну алергію. Але! Хто з нас заперечить, що ліс – то дійсно народне надбання, то матінкою-природою даний нам безоплатно і навіки скарб, який, виявляється, так легко роз-тринькати і так важко відновити. І без якого ми, як біологічний вид, не зможемо існувати. Найбільше про ліси Меншини і їх проблеми знає керівник ДП «Менарайагролісництво» В.М.ЩИГОЛЬ. Йому – слово:

- Нині у нашому господарстві - 4487,1 гектара лісу, на які вже видані Державні акти. Це ліси, які раніше були колгоспними, нині вони належать до комунальної власності. Не виключено, що незабаром усе це багатство стане державним, і це добре. Адже лише на державному, централізованому рівні можливо належним чином їх зберігати, охороняти і примножувати.
- Період, коли колгоспи розпадалися, а різні ТОВи та СК у більшості своїй так і не виправдали себе як господарі, якось позначився на стані лісового господарства?
- Безумовно, коли немає відповідального господаря, скарби зникають. Але вже ось два-три роки, як наводиться порядок і в зеленому господарстві району - держава звернула на нас увагу. Усі ліси, які раніше належали колгоспам, централували. Працюють спеціалісти лісу, охорона (у нашому районі - три майстри лісу та 20 лісників). Грамотно проводяться вирубки лісу. Наводиться порядок і у хвойних лісах. Наші працівники ставлять шлагбауми, щоб менше їздили до лісу автомобілями натовпи відпочиваючих, адже де пікнік чи гулянка - там багаття, покинуті недопалки. Зараз ось знову починається вогненебезпечний період, додасться лісникам клопоту. Ліс виростити - це дійсно дуже тривалий процес, нелегка справа, сосновий бір у середньому за 100 років виростає, а дубовий - за 200! А знищити його - справа кількох днів. Є ще у нас любителі випалювати траву, бур'яни, а потім полум'я і на ліс перекидається. Згадайте хоча б минулорічну пожежу у киселівських лісах.
- Мабуть, нелегко проконтролювати, де у якому лісі треба щось вирубати, десь - підсадити нових дерева. Як ви плануєте свою роботу, аби і користь від лісу була, і його не знищували?
- Для цього існують документи по лісовпорядкуванню. Саме нещодавно план лісового господарства на наступне десятиріччя, таксацію лісу (визначення віку дерев, порід) з виготовленням карт провели для лісового господарства Менщини спеціалісти 2-ї лісовпорядної експедиції Українського державного лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект" з Ірпіня. Остання подібна експедиція працювала у наших лісах десь у 1992 - 93 роках, тож дані, які тоді були напрацьовані, вже давно застаріли.
- Яких порід дерев у наших лісах найбільше?
- Ясена, вільхи. Є сосна, дуб, трохи берези.
- А які породи насаджуєте?
- На території урочища Чамарове, яке охороняється законом, влаштовано розсадник. Маємо там саджанці сосни, дуба, ясена, калини, абрикоса, навіть такої досить екзотичної для нашої місцевості хвойної породи як туя. Маємо і молоді ялинки для новорічних свят.
- Саджаєте багато дерев щороку?
- Утричі більше, аніж вирубуємо. У минулому році посадили 15 гектарів лісу, а вирубали 5,7 гектара. Але так і повинно бути, щоб зберегти баланс. Нині починаємо заліснювати колишні сільськогосподарські угіддя, які тепер пустують. Наприклад, у Лісках, де була меліорована земля, насадили дубовий та ясеневий ліс. Плануємо на території Ленінівських земель засадити лісом до 60 гектарів, адже все одно земля не обробляється. Нині вже близько 15 гектарів посаджено. Таким чином збережемо ліси і для нащадків.
- Якщо перестануть його варварськи, бездумно знищувати деякі любителі наживи...
- Так, допікають злодії. І не лише тим, що і скільки вкрадуть, а і тим, як по-варварськи вирубують дерева, залишають великі пні, знищують усе підряд.
- Але ж це карається законом?
- Так, у середньому за одне спиляне без дозволу дерево штраф - 2 тисячі гривень.
- А якщо хтось захоче придбати лісу законно?
- Будь ласка, головні наші покупці - колишні колгоспники, вони мають можливість придбати дрова удвічі дешевше, аніж у державному лісництві (10 гривень за один складометр). Минулого року було продано близько 4 тис. кубометрів дров. Ось плануємо придбати вантажівку, аби завозити селянам дрова прямо у двір. А ще купують ліс ті, що будуються - на замовлення. Продаємо лісоматеріали і підприємствам, найбільше замовляють Березнянське заводоуправління, ск "Авангард", "Бірківський", ТОВ "Березнянське".

ІРИНА ПРИМАК.





Небезпека

У КОЛОДЯЗЯХ – МІКРОБИ

Водозабезпечення населення у Мені здійснює централізовано із водогону ЗАТ «Менський комунальник». Ця вода якісна і відповідає держстандарту. Частково люди користуються водою із трубчатих колодязів, де теж вона якісна. А от сільське населення, яке вживає во-ду із шахтних колодязів, повинно знати, що на сьогоднішній день ця вода не відповідає нормам стосовно вмісту нітратів та хвороботворних мікробів.
Із профілактичною метою, для поліпшення якості питної води, її з колодязів відкачують, дно засипають дрібним гравієм, дезінфікують хлорним вапном або сучасним засобом «Аква-табе», від якого уже через дві години немає жодного стороннього запаху. Таку дезінфекцію мають право робити тіль-ки працівники санепідстанції.
Територія навколо колодязя повинна підтримуватися в чистоті. Колодязь треба опорядити навісом, кришкою, спільним відром, з якого забороняється напувати худобу. Для цього його обковують навхрест залізним прутом.
Санітарна служба району постійно відбирає проби води із шахтних колодязів. У разі виявлення її забруднення, проводиться дезінфекція. Так, у першому кварталі нинішнього року було обстежено колодязі в Лісках, Максаках, Стольному, Миколаївці, Бірківці, Гусавці, Синявці, Березні, Макошине та в інших населених пунктах, де вода, без винятку, не відповідає держстандарту. Та якщо, виявивши велику кількість бактерій, зробити дезінфекцію води, то стан її ще буде підконтрольний, а от вміст нітратів зменшити до норми не вдається (тіль-ки частково чищенням дна і відкачуванням води). Вирішенням цієї проблеми може бути поглиблення колодязів.

ВОЛОДИМИР ЗАХАРЧЕНКО.