Тиждень

СОБАЧЕ "БРАТСТВО"

Щоранку біля ТСОУ (колишній ДТСААФ) зчиняється шалений гавкіт. То маленькі, але затяті собачки завзято проводжають велосипедистів аж до самого перехрестя вулиць Леніна, Урицького й Робітничої. Є самозванець і на Троїцькому базарі. Для цього велосипеди - то дрібнота. Він атакує автомобілі, та й ще, коли хочеш, подавай йому іномарки. Мчить за авто, аж шкварчить, а потім повертається і з виглядом виконаного обов'язку шпацірує між торговими рядами. Дивись, хтось і ласий шматочок кине.
На автостанції свій контингент собацюр. Але гавкає з них тільки один. Решта безпардонно й уперто намагаються врегулювати рух на дорозі, шастаючи туди-сюди - тільки гальма вищать. А той, що гавкає, то він від торгової палатки потенційних покупців відганяє. Служить, аякже. Та продавцеві якось байдуже. Тільки посміхається.
Ось стоїть школярик перед своїм домом, боязко переминаючись із ноги на ногу. Далі йти йому зась: біля хвіртки вирує собача карусель. Мерзне дитятко, пережидає, поки собаки перекаруселяться кудись деінде.
Словом, про собаче "братство" можна говорити довго й нудно, а почасти й весело. То що ж робити з цією нічийною псарнею? Кажуть, десь там на Заході для таких собакогуртожитки влаштовують, захищають бродячих псів. А як бути в нашій ситуації?
На прикрість нам і на радість собацюрам - ніч невпинно довшає, та ще й погода їхня. А Сонце сьогодні зійшло о 7.00. Захід о 16.23. Завтра настане повний Місяць.

ВОЛОДИМИР ЧЕПУРНИЙ.





Освіта

У НАС УЖЕ, ЯК У ШВЕЦІЇ

Зараз досить стрімко відбувається модернізація української школи. Змінилися система оцінювання та термін навчання, а в нинішньому навчальному році розпочнеться профілізація старшої школи. Базова освіта до дев'ятого класу залишиться, а далі вже буде профільна.

Питання профільної школи поставлено досить серйозно і вчасно. Бо влаштуватися на роботу юнакові чи дівчині, які нічого не вміють робити - дуже складно. Та що там складно… Неможливо. А можна навести чимало таких прикладів, коли хлопець, ідучи в армію, мав уже якусь спеціальність - водія, тракториста чи вмів користуватися комп'ютером, то й служба була набагато легшою.
У зв'язку із профілізацією старшої школи виникає можли-вість надання випускникам загальноосвітніх середніх шкіл право набуття першої професії в школі. Та і в національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. передбачено одержання первинної професійної освіти в школі або на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів. Тут доречним буде звернутися до досвіду шведських навчальних закладів стосовно підготовки фахівців. У Швеції, як і у нас - дванадцятирічний термін навчання в школі. Старші класи - гімназійні. Після закінчення дев'ятого класу, протягом подальших трьох років, вивчаються не тільки академічні, а й професійно спрямовані дисципліни. У 10-у класі впроваджується профорієнтаційне навчання з кількох професій. В одинадцятому - вводиться підготовка з обраної учнем професії, а в дванадцятому - вузька спеціалізація за обраною професією, де 40 відсотків навчального часу відводиться теоретичному навчанню, а 60 - виробничому. Після закінчення гімназії її випускники можуть здобувати вищу освіту або працевлаштовуватися за здобутою професією.
Профілізація старшої школи вимагає суттєвої модернізації традиційної (предметної) системи навчання, шляхом спрямування її на надання професійної підготовки у старшій школі. Якість цієї підготовки повинна забезпечити майбутніх випускників не лише професійними знаннями, вмінням та навичками, а й професійною мобільністю.
Прискорене впровадження інновацій у систему професійної підготовки учнів обумовлене інформатизацією суспільства, тенденцією інтеграції науки, техніки і технологій. А це зумовлює зміну видів навчання: на зміну пояснювально-ілюстративним та репродуктивним прийшли інтенсивні технології. Серед них центральне місце займає модульна система навчання, офіційно прийнята Конгресом ЮНЕСКО. Вона грунтується на індивідуальному підході, при якому головну роль відіграє не педагог, а самі учні. Вони навчаються за власними індивідуальними програмами, що враховують рівень здібностей, знань та попередньої підготовки.
У нашому міжшкільному навчально-виробничому комбінаті запроваджено навчання з професії "Оператор комп'ютерного набору" за модульною системою та впроваджуються елементи модульної системи навчання по інших професіях. Комбінат уклав договір з обласним центром зайнятості щодо підготовки групи операторів комп'ютерного набору за модульною системою навчання. Обласний центр зайнятості забезпечив наш комбінат пакетами модульної документації на кожного учня цієї групи за шведським модулем навчання, а також провів підготовку викладачів, які отримали сертифікати Міжнародної організації праці на право навчати за модульною системою.
Але швидкі зміни програмного забезпечення та апаратних засобів змушують вносити корективи у викладання курсу "Оператор комп'ютерного набору". Саме у таких ситуаціях яскраво проявляються переваги модульної системи навчання. Не треба переписувати підручники та посібники, а досить просто замінити один навчальний елемент на інший, а базова структура всього курсу залишається незмінною.

В.ПРИМЕНКО.

На знімку: В.ПРИМЕНКО (другий справа). Фото І.ШУЛЬГИ.





Державна безпека

200 МІН І 100 СНАРЯДІВ "НЕ ВТЕКЛИ"

Співробітники управління Служби безпеки України в Чернігівській області спільно з командуванням однієї з військових частин, що дислокується на території області, попередили витік за межі частини 200 мінометних мін, 100 артилерійських снарядів, 20 автоматів та 7 пістолетів.

Усього ж за 9 місяців цього року було вилучено 8025 одиниць боєприпасів, у тому числі 7910 - безпосередньо підрозділами УСБУ, а також понад 164 кілограми наркотичної речовини. Про це повідомила прес-група управління СБУ.
Особливу увагу спецслужба приділяє захисту економічних інтересів держави. Співробітники управління попередили нанесення економічних збитків, яких могли зазнати підприємства області, на суму понад 18 млн. грн. З початку року управлінням порушено 44 кримінальні справи. Ще 200 справ порушено за матеріалами УСБУ іншими правоохоронними органами.
Протягом останніх місяців оперативники спецслужби задокументували ряд фактів злочинної діяльності, за якими порушено кілька резонансних кримінальних справ. Зокрема, перекрито канали витоку засобів ураження з військових складів; затримано чотирьох учасників міжрегіональної злочинної групи, що спеціалізувалася на ввезені та розповсюдженні в Україні фальшивої валюти.
Завдяки тісній взаємодії УСБУ з прикордонниками вдалося провести ряд операцій по затриманню нелегальних мігрантів та їх провідників. А спільно з митниками було припинено спробу вивезення з країни значної колекції антикваріату, серед якого знаходилися речі, що мають історичну та культурну цінність.





Земельні питання

"ЗЕМЛЕВЛАСНИК" ПОВЕРНЕ СЕМЕНІВЦЯМ 5 ТИС. 730 ГРН.

За виготовлені власним коштом державні акти на право власності на землю можна отримати гроші. Проте це стосується поки що виключно тих, хто замовляв виготовлення державних актів лише приватній землевпорядній організації "Землевласник", яка в свою чергу співпрацює з Проектом підтримки приватизації землі в Україні. У нашому районі - це Семенівська сільська рада, ск "Зоря".

Чотири організації

Підрядниками Проекту підтримки приватизації землі в Україні, які здійснюють у Чернігівській області роботи з виготовлення державних актів на право власності на землі сільськогосподарського призначення, є чотири приватні землевпорядні організації: "Геобізнес", "Землевласник", "Інжгео" та Науково-виробничий центр земельно-інформаційних систем. Завдяки діяльності трьох із названих організацій, крім "Землевласника", селяни Чернігівської області уже отримали на руки понад 26 тисяч держактів на землю.
"Землевпорядник" умови контракту виконував не в повному обсязі і з відставанням від затвердженого графіка. Тому виникла необхідність укласти додаткову угоду, яка б усунула чинники, що перешкоджають якнайшвидшому виготовленню державних актів та видачі їх власникам земельних сертифікатів.

Чому гроші повернуть
не всім?

Насамперед цією угодою передбачається виключити з чинного контракту кілька місцевих рад по Менському району: Локнистенську, Чапаєвську та Макошинську. Як повідомив директор "Землевласника" Олександр Литвиненко, було встановлено, що роботи по зазначених радах виконані іншою землевпорядною організацією.
Другий пункт цієї угоди підкреслює неприпустимість фінансування робіт, які виконуються за Контрактом, за рахунок інших джерел. Тобто, роботи, виконані "Землевласником", оплачує тільки Проект і ніяка інша організація чи особа. Тому кошти, що були зібрані Чернігівським філіалом інституту землеустрою УААН, з яким землевпорядна організація "Землевласник" мала ділові стосунки як зі своїм підрядником ще до того, як Проект розпочав свою діяльність у Чернігівській області, за домовленістю сторін, мають бути поетапно повернуті суб'єктам, що здійснили їх перерахування. Тобто кошти повинні повернути селянам.

Кому? Коли?
І скільки?

У нашому районі поки що сподіватися на повернення коштів можуть лише семенівці. Загальна сума грошей, що повинна надійти до Семенівської сільської ради, - 5730 гривень. За графіком це має відбутися на третьому етапі повернення коштів (попереду - Бахмацький, Куликівський та Новгород-Сіверський райони, і суми там чималі).
Оплата кожного етапу робіт здійснюється за умови, якщо Проект отримає позитивний ви-сновок щодо виготовлення технічної документації по кожному із виконаних етапів, і після того, як буде перевірено факт вручення селянам державних актів.
"Землевласник" зобов'язався надати Проекту для перевірки технічну документацію з виконання робіт 2-го і 3-го етапів до 31 жовтня 2003 року.
***
Чи повернуть-таки безпідставно зібрані кошти хоч комусь із наших селян - покаже час. Адже обіцяють давно, а досі усі обіцянки лишаються на папері. Життя ж диктує свої умови: чекати американських грошей можна довго, а чи не краще все ж відкласти ті 70 - 90 грн. (стільки у середньому коштує виготовлення державного акту) і нарешті стати повноправним господарем власної землі?
З проханням прокоментувати цю проблему ми звернулися до начальника районного управління земельних ресурсів М.І.Сидоренка, але відповіді не отримали - через відсутність у них повної інформації.

ПІДГОТУВАЛА І.ПРИМАК.





ОКОЛИЦІ

ЗУСТРІЧ, СХОЖА НА ВЕЛИКДЕНЬ

Остапівцям можна позаздрити лише раз на рік: коли різнобарв'ям квітує луг, а повітря, настояне на Десні і травах, аж п'янить. В інші пори року Остапівка залишається відрізаною від району - то річка з берегів виходить та жене свої води з такою силою, що аж дивитись лячно, а не те, щоб по ній човном на той бік дістатись; то замете снігами так, що ні стежки, як кажуть, ні доріжки. Остапівці звикли жити, не дуже-то зважаючи на примхи природи. А проблем у них - як і в усіх селян, а можливо, і більше. Саме про них і йшла мова на виїзній приймальні голови районної ради М.П.Кота позаминулої п'ятниці.

Нема пісні без баяна
Рік остапівці не чули пісень у своєму селі. У клубі якщо і збирається молодь, то слухають кимось принесений магнітофон, а самі не співають. Перед виборами були у Остапівці аматори з Макошине. І більше нікого.
А цього дня дарувала хуторянам свої таланти "Менщина". Бабусі у клубі, слухаючи її, самі підспівували.
- Сьогоднішній день - немов Великдень, - сказала одна глядачка. - На душі так тепло і світло стало.
А самодіяльні артисти районного Будинку культури старалися по-справжньому. І брати Бакути співали, і Валентина Кушніренко. А Тетяна Жураковська і пісні для хуторян виконувала, і гуморески розказувала.
Ззовні місцевий клуб справляє враження добротної і міцної будівлі. Але то так лише здається. Дві груби аварійні. Дах дірявий, потріскані, а деякі і побиті шибки у вікнах, давно не фарбовані рами і двері… Навіть електроосвітлення нема, не те що магнітофона чи баяна.
Голова районної ради пообіцяв посприяти у виділенні коштів на ремонт клубу і ввести посаду завідуючого культосвітнім закладом. Зараз же в Остапівці є лише бібліотека. Ольга Михайлівна Олексенко, завідуюча, книги зберігає, переважно, у себе вдома і щодня носить їх по оселях своїх земляків, бо основний контингент хуторян - пенсіонери.
Запасайтеся на зиму
Магазин у Остапівці не працює. Стоїть старий і обшарпаний, замкнутий чи не з весни. Невигідно стало Макошинському споживтовариству утримувати цю торгову точку.
А це - справжня біда для задеснянців: нема де купити хлібини, сірників, солі, цукерок онукам. Уся надія - на заїжджих комерсантів. Якщо їх не прогавити, то можна купити дещо з продуктів. А як прозівав - треба просити молодших, аби з'їздили в Ядути Борзнянського району і привезли буханець. Бажаючих відкрити власний бізнес у селі нема.
Скоро Десну закує. Але те станеться не за одну ніч. Буде така пора, коли по річці ні йти, ні їхати, ні плисти. Тому селищний голова Макошине В.М.Кравцов дуже просив остапівців скласти списки, кому, що і скільки треба. Усі необхідні товари буде доставлено хуторянам негайно, доки ще Десну можна подолати поромом.
- Буду просити начальника залізничного мосту, аби усім вам виписав перепустки, щоб пішки могли по ньому перейти, - сказав Валерій Миколайович, - однак у руках багато не понесете товару, то давайте зараз, запасайтеся і на зиму, і на повінь харчами.
***
Довго не розходилися остапівці від клубу. Питали у Михайла Петровича Кота кому що болить. А один дід-песиміст сказав, що раки у Десні давно звелися, тепер он і риби мало в ній, людей у Остапівці щороку меншає… То, може, їхньому селу судилося недовге життя? Мабуть, що так, відповів сам собі дідусь. А може, і ні?

Р.МИХАЙЛЕНКО.

Фото автора.





Похмура статистика

15 ЖИТЕЛІВ РАЙОНУ ПОМЕРЛИ, ОТРУЇВШИСЬ АЛКОГОЛЕМ

Наша газета інформувала читачів про засідання комісії з питань безпечної життєдіяльності населення райдержадміністрації. Звітував на ній і головний спеціаліст служби охорони праці управління праці та соціального захисту населення РДА, секретар цієї комісії С.О.ЛАВСЬКИЙ. З ним наша розмова.

- Сергію Олександровичу, тож який стан безпеки на підприємствах району?
- За 9 місяців поточного року нашою службою зафіксовано 13 нещасних випадків на виробництві: ТОВ "Менський сир" - 3, ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" і ТОВ "Березнянський" - по 2 і по одному в Куковицькій і Стольненській школах, ТОВ "Березнянський", Киселівській сільській раді, ВАТ "Нямуно банга - Мена", ск "Промінь" і в центральній райлікарні. За тотожний період попереднього року було 18 випадків виробничого травматизму.
- З яких причин сталися ці випадки?
- Це необережність потерпілих, ожеледиця, порушення вимог інструкцій та правил з охорони праці, недосконалість технологічних процесів. Серед потерпілих дві особи на час нещасного випадку перебували в стані алкогольного сп'яніння.
- А як щодо цього в побуті?
- Нещасних випадків невиробничого характеру за 9 місяців зафіксовано 1220, з них із смертельним наслідком - 72. Найбільше нещасних випадків у побуті було через випадкові падіння - 75 відсотків.
Найбільше смертельних випадків було через отруєння алкоголем - 15, через травми - 18, в результаті самогубств - 20, утоплень було 9. У порівнянні з минулим роком рівень невиробничого травматизму майже не зменшився, а кількість смертельних нещасних випадків дещо зросла.
- Сергію Олександровичу, наведіть, будь ласка, якісь конкретні приклади.
- Водій товариства "Менський сир", завантажуючи бідони, ненароком, через власну неуважність, упав з естакади. Інтерагросистемівський працівник, накриваючи шифером дах картоплесховища, втратив рівновагу і впав із даху. Інший працівник цього ж товариства відкривав у вагонах люки, користувався при цьому кувалдою, коли люк різко відкрився, чоловікові травмувало два пальці лівої руки.
Отож нагадую, що треба бути уважними і дотримуватися правил власної безпеки, а обов'язок кожного керівника - створити для підлеглих безпечні умови праці.

В.ЧЕПУРНИЙ.





Буває

БОСІ ЧЕРЕВИКИ

Ген, до села ідуть корови. Спека неможлива. Курява під саме небо. Попереду череди - пастух: худющий, вилупатющий, стомлено тягне за собою довжелезного батога, на прикінечник якого раз по раз наступають розморені корови. Але він навіть не оглядається, лайнеться собі під ніс та й далі байдуже збиває пилюку своїми ношеними-переношеними черевиками.
Аж ось і перший колодязь коло першої хати. На цямрині стоїть відро, повне води. Жадібно ковтнув, ф-р-р - окріп. Плюх собі під ноги все відро. Витяг друге. Ф-р-р - тепле. Плюх і це під ноги. Витяг ще одне. Напився та й вилив і це. Відійшов трохи, сів на колоді під вишнею, череду пережидає. Тут якраз і сусіда вийшов по воду. Поставив відра коло колодязя, сів біля пастуха, самокрутку качає.
Аж ось і хазяйка колодязя вийшла корову зустрічати. Зир на калюжу та сама собі пошепки: "Ну, що це за бузувір тут походив?! У таку посуху вже й так відро дна дістає, та й навіщо ж грязюку замішувати". Підійшла ближче - відбитки чобіт і босих ніг. Подивилася на чоловіків, ні - один у кирзаках, другий у ботинках. Може, баба Сашка? Так ні ж, ступня, видно, чоловіча. І сусіди у нас босоніж не ходять. Це хтось із баштану приперся, от знайти б, ото вихрестила б, та корови вже слід через дорогу затоптали.
Тим часом череда пройшла, і пастух, важко піднявшись, почвалав услід. Та коли пройшов повз колодязь, на сирому піску чітко проступили відбитки босих ніг. Перезирнулися сусід із сусідкою, придивилися, а з-під черевиків пастуха голі ступні мелькають. Як зарегочуть обоє: ото пастух, диви, пішов без підошов!

В.ЧЕПУРНИЙ.