Менщина

Менщина - давній історичний осередок Чернігово-Сіверщини. Ще за часів Київської Русі входила до складу Чернігівського князівства .
Яскраву сторінку вписали жителі Менської землі в історію визвольної боротьби українського народу 1648 - 1654 років під проводом Богдана Хмельницького. Зокрема, у складі Менської козацької сотні, що входила до Ніжинського, а потім Чернігівського полків. Пізніше виникла також Киселівська, Березнянська, Синівська і Стольненська сотні, територія яких майже співпадала із сучасними межами району.
Хоробро билися наші земляки і на фронтах Великої Вітчизняної війни. Із 11,5 тисячі мобілізованих у Червону Армію до рідних домівок не повернулися 9195 бійців. Боролися меняни з ворогом і у складі обласного партизанського об'єднання. 18 вересня 1943 року воїни 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії визволили райцентр від німецько-фашистських загарбників.
Менський район утворено в 1923 році у складі Яновського, а потім Конотопського округів, а в 1932 році - у складі Чернігівської області. Площа району охоплює 1,4 тис. кв. км. Район розташований у центральній частині Чернігівської області переважно на правому березі Десни. На заході і північному заході він межує з Чернігівським і Городянським районами, на півночі - з Щорським і Корюківським, на сході - з Сосницьким, на півдні і південному заході - з Бортнянським і Куликівським районами області.
З півдня на північ район перетинає ділянка Південно-Західної залізниці з Бахмача до Щорса з залізничними станціями Мана і Макошине.
Значну площу району замають дернові і лугові легкосуглинисті і болотні ґрунти.
Клімат - помірно-континентальний, добре зволожений, без різких змін температур. Середньорічна кількість опадів складає 617 мм.
Гідрографія району представлена річкою Десна, ширина її русла в середньому 100 м, інколи 150 - 200 м, ширина долини досягає 12 км. Води Десни гідрокарбонатно-кальцієві, слабо мінералізовані, придатні для використання в сільському господарстві, для пиття і технічного водопостачання.
Притока Десни - річка Мена (56 км) з прибережною притокою Дягова (23 км).
Ґрунтові води залягають на глибині від 3 - 5 до 15 - 20 метрів.
Корисні копалини представлені піщано-глинистими породами. До них відносяться суглинки, піски і торф.
Біля села Ленінівка і в місті Мена експлуатуються джерела мінеральної води ("Поліська", "Остреч"). Продуктивність свердловин відповідно 10 і 86 кубічних метрів на добу.
Населення району становить 45,3 тисячі жителів. За національним складом: українців - 96,7%, росіян - 2,5%, білорусів - 0,4%, інших національностей - 0,4%.
У районі 56 населених пунктів, у тому числі одне місто районного підпорядкування (Мена), два селища міського типу (Березна і Макошине) і 53 села. Вони підпорядковані 26 місцевим радам.
На території району знаходиться 8 промислових підприємств. Серед них виділяються відкрите акціонерне товариство "Нямуно банга Мена" із залученням литовських інвестицій (деревообробка, виготовлення тари тощо), дочірнє підприємство "Менський сир", товариство з обмеженою відповідальністю "Березнянське заводоуправління" (виробництво цегли), закрите акціонерне товариство "Сівер" (виробництво меблів), відкрите акціонерне товариство "Будівельник-84", товариство з обмеженою відповідальністю "Нептун" (випуск мінеральної води та безалкогольних напоїв).
Менський район має давні хліборобські традиції. На сьогоднішній день у районі 79,7 тисячі гектарів сільгоспугідь, у тому числі 48,9 тисячі гектарів орних земель. На засадах приватної власності на землю і майно створено 14 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 19 товариств з обмеженою відповідальністю, діють 76 фермерських господарств.
Родюча менська земля привертає увагу інвесторів. Свої інвестиції успішно вкладають ЗАТ ДКЦ "Інтерагросистема", фірма "Чернігівнафтопостач АЗС", ТОВ "Укрзернопром-Полісся". Фірма "Пеллі" займається інвестуванням у вирощування льону.
Позитивним явищем, що випливає з географічного положення району, є близькість до таких міст як Чернігів та Київ. Неабияке значення має можливість поставок сільськогосподарської продукції транспортним артеріями, що перетинають район. Автомобільними: Київ - Чернігів - Новгород-Сіверський - Брянськ - Москва. Залізницею, що перетинає район із Прибалтики, Білорусі на південь.
Природно-кліматичні умови, характерні для зони Полісся, дають можливість одержувати на наших землях гарні врожаї картоплі. Якраз на Меншині виробляється найбільша питома вага цього продукту в Чернігівській області. Загалом район має таку сільськогосподарську спеціалізацію: зерно-картопле-овочеве з розвинутим льонарством рослинництво та м'ясо-молочне з розвинутим птахівництвом тваринництво.
Район має широку мережу освітніх закладів: школа-гімназія, 13 шкіл I - III ступенів, 15 шкіл I - II ступенів, 2 - початків, один навчально-виробничий комбінат, відкрито технікум.
Крім цього, працює Березнянська допоміжна школа-інтернат, діють чотири позашкільні установи.
З медичних установ у районі є центральна районна лікарня, дві сільські районні лікарні і п'ять дільничних лікарень, 29 фельдшерсько-акушерських пункти.
У чарівному куточку Менщини - Остречі - розташований дитячий оздоровчий табір "Казковий", у якому за десять років функціонування оздоровлено 7 тисяч дітей.
Справжньою перлиною Менського краю є санаторій "Остреч". У гармонії з природою зведені його житлові корпуси на березі прекрасного озера. До послуг відпочиваючих - мінеральна вода, що надходить до бюветів просто з природних свердловин, а за лікувальними властивостями подібна до відомих кримських мінеральних вод. Успішному лікуванні у санаторії сприяє широка мережа медичних кабінетів, камери штучного клімату.
Культосвітню роботу в районі проводять 34 клубні установки, 36 бібліотек, 6 музеїв, 2 музичні школи. При районному Будинку культури відкрито художню галерею, де демонструються виставки місцевих майстрів пензля та професійних художників.
В селищі Березна діє "Співоче поле", на якому проводять обласні та районні мистецькі свята. В райцентрі вже три десятиліття діє народний ансамбль пісні і танцю "Меншина". Мена - єдиний районний центр України, який має свій зоопарк.
В райцентрі є спортивний комплекс "Колос" зі стадіоном і юнацькою спортивною школою.
Уродженці Менщини П. І. Лишафай, І. С. Осипенко, І. Ф. Сапоненко удостоєні високого звання Героїв Радянського Союзу, А. Д. Єрмоленко - кавалер трьох орденів Слави. На менській землі працювали 22 Герої Соціалістичної Праці.
Серед уродженців району та людей, чия діяльність пов'язана з ним, є ряд науковців, діячів культури, літераторів, митців.
До плеяди видатних кобзарів та лірників належать Андрій Бешко, Терентій Пархоменко, Петро Ткаченко-Глашко, Аврам Гребінь, Олександр Корнієвський, Дем'ян Симоненко.
Лауреатами Державних премій були конструктор сільгосптехніки, професор І. Х Василенко, історик І. П. Товстуха, механізатори М. Н. Бредюк і В. Г. Солохненко, композитор Г. Г. Верьовка.
Лауреатом Ленінської премії був учений О. І. Сидоренко, який займався вивченням космосу.
Звання лауреатів Державної премії України мають доктор медичних наук О. М. Лук'янова, заслужений працівник сільського господарства, директор ТОВ "Березнянський" М. М. Ємець, вчений агроном В. Г. Олійниченко, механізатор О. Л. Кармазин.
Лауреатами Державної премії імені Т. Г. Шевченка є письменник-перекладач Г. П. Кочур, художник А. В. Гайдамака.
Район має ряд заслужених працівників з різних галузей господарства й культури.
До відомих вчених належать доктор сільськогосподарських наук В. П. Білик, доктори історичних наук І. М. Мельникова та М. Т. Куц.
Широко відомими стали імена літературознавців, журналістів, письменників О. І. Дея, М. І. Мацуєва, С. В. Савченка, І. В. Сподаренка, С. О. Павленка, М. А. Мишастого, О. П. Довгого, І. М. Корбача, А. М. Соломка, М. А. Ткача та багатьох інших.