Історія Менської районної газети

"Наше слово"


25 серпня 1931 року з нічим непримітного будиночка в Мені, що стояв на Червоному майдані, вийшов у світ перший номер районної газети "Колгоспна праця" - органу Менського райкому КП(б)У, райвиконкому, райпрофради і райкоопспілки. Газету, тираж якої не перевищував двох з половиною тисяч примірників, читали й перечитували всі, хто тільки був письменний, організовувались колективні читання на підприємствах, у колгоспах, вдома.
Першим редактором районної газети був Василь Миколайович Щепенко. Він редагував одночасно дві газети - районну і політвідділівську машинно-тракторної станції - "Авангард". У 1937 р. він був репресований. Реабілітували його у 1961 році.
Була репресована і коректор редакції Хава Волович. Її реабілітовано у 1963 році. Райгазета надрукувала її "Безіменну повість", яка вийшла у видавництві "Радянський письменник".
Перші працівники редакції були ділові, енергійні люди, робочий день у них рано починався і невідомо коли закінчувався. Матеріали готували здебільшого вночі, а на ранок - знову до людей. Такими були секретарі газет: районної - Микола Корінь (родом з Блистови) і політвідділівської - Микола Сова з Волосківців. Тоді основним транспортом була підвода.
У 1934 році, по закінченні Ніжинського технікуму механізації сільського господарства, за призначенням приїхала на роботу в Менську МТС Надія Пашко. Її, молоду, енергійну, запросили на роботу в газету. Вона коректувала одночасно і районну, і політвідділівську газети. Надія Єлисеївна пропрацювала в редакції райгазети понад 30 років: коректор, літпрацівник, відповідальний секретар.
Першими сількорами "Колгоспної праці" були: Є.І.Кислюк з Мени, П.П.Омельченко з Дягови, Марина Хрущ і Микола Кльова з Кукович, Дора Кучерявенко з Лісок.
Першим посланцем на обласний зліт робсількорів від Менщини був Борис Бутько з Киселівки.
У день своїх третіх роковин - 25 серпня 1934 року - газета помістила фото активного сількора з Блистови Юхима Івановича Лисиці, який потім понад 40 років писав до газети.
У 1938 році першу замітку до райгазети написав Іван Феодосійович Сподін з Киселівки, який рано втратив зір.
У тому ж році почав дописувати до газети Олексій Феоктистович Редько.
А роки йшли…
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, разом зі своїми земляками пішов боронити Вітчизну і відповідальний секретар райгазети Степан Скиба. Він не повернувся з фронтових доріг, поліг смертю хоробрих.
Загинув від рук фашистських прислужників завідуючий партвідділом райгазети Гаврило Прищепа.
Тимчасова окупація району гітлерівцями перервала вихід районної газети.
Через сім місяців після визволення району, у травні 1944 року, районна газета почала виходити знову. У той важкий час редакційний колектив очолив Олексій Остапович Хижняк. Тоді "Колгоспна праця" багато зробила для мобілізації трудящих на відбудову народного господарства.
Набиралася газета лише вручну, одним шрифтом. Використовувала знімки тільки ТАРС і РАТАУ. Це добре пам'ятають ветерани-поліграфісти Т.С.Бабич та М.М.Ющенко.
Згодом на роботу в редакцію прийшли Андрій Тимофійович Валуй, Дмитро Феодосійович Туран.
Активну сількорівську діяльність у післявоєнний період розпочали Дмитро Панасович Калібаба з Мени, Іван Назарович Ганжа з Семенівки, Петро Артемович Чорноштан з Ленінівки, Михайло Андрійович Мишастий з Блистови. Пізніше стали співробітничати з газетою Іван Петрович Мефоденко з Осьмаків, Володимир Федорович Покотило, Петро Терентійович Жила з Мени, Петро Васильович Корнієнко з Червоних Партизанів, Борис Семенович Драпкін з Березни, Дмитро Аврамович Сльозка з Бірківки та ін. Багатьох з них уже нема в живих.
У 1947-48 рр. очолював редакційний колектив фронтовик Іван Петрович Пискун, наш земляк з Осьмаків. Здібний газетяр і організатор, він багато зробив для популяризації газети, піднесення її авторитету. Пізніше, протягом багатьох років він редагував Корюківську районну газету.
У 1955 р. прийшов працювати в редакцію Іван Харлампійович Кильдій, фронтовик. Пізніше він тривалий період, аж до виходу на пенсію, працював кореспондентом-організатором районного радіомовлення.
Після закінчення Харківської ВПШ у 1958 році редактором райгазети став Микола Никифорович Савенко. Він очолював редакцію майже 5 років. У цей період здійснювався перехід газети з двох сторінок на чотири. Збільшення формату "Колгоспної праці" було важливою подією в житті газетярів і всіх читачів. Пізніше здібний журналіст Савенко був редактором Сосницької районки.
У різні періоди редакторами нашої газети були: Ф.С.Беседа, Л.І.Малиш, М.В.Верпаховський.
З червня 1962 року "Колгоспна праця" одержала нове ім'я - "Колгоспна правда". Вона стала органом Чернігівського обкому Компартії України і обласної Ради депутатів трудящих при Сосницькому територіальному колгоспно-радгоспному управлінні. Це вже була нова міжрайонна газета. Сфера її впливу - три райони: Менський, Сосницький, Коропський. Її укомплектували з працівників трьох редакцій. Редактором газети було призначено колишнього редактора Коропської районної газети, здібного журналіста і організатора газетярської справи, учасника Великої Вітчизняної війни Миколу Олександровича Северінова, який беззмінно очолював колектив до 1981 року.
Відповідальним секретарем була затверджена Надія Василівна Підлипська - людина теж з багатим журналістським досвідом.
Довгий час коректором редакції була Мотрона Юхимівна Ковінько.
З січня 1963 року "Колгоспна правда" стала органом парткому Менського виробничого колгоспно-радгоспного управління та районної Ради депутатів трудящих, тобто центр газети перемістився в Мену.
У 1965 році - знову реорганізація. "Колгоспна правда" стала органом Менського райкому Компартії України та районної Ради народних депутатів.
Колектив поповнився новими працівниками. Це М.Т.Дей, Ф.Ф.Кошель, М.М.Нестеренко. Трохи пізніше - Михайло Семенович Воронецький, Олексій Федорович Гриценко, Михайло Ілліч Кушніренко, Віра Іванівна Костюченко.
М.С.Воронецький майже 4 роки був редактором Коропської районки, а протягом дев'яти років очолював редакційний колектив "Колгоспної правди", потім перейшов на радіо.
У 1977 році газета була учасницею ВДНГ у Москві - за висвітлення питань сільського господарства.
Газета сама виростила для себе майже всі кадри.
З червня 1990 року райгазету очолив Сергій Петрович Народенко. З 1991 року газета називається "Наше слово".
Під керівництвом С. П. Народенка обличчя газети кардинально змінилося. По-перше, завдяки комп'ютерному набору і верстці матеріалів і, по-друге, новому напрямку роботи. Нині газета стала тижневиком, виходить на 8 сторінках. З'явились нові актуальні рубрики, більш компетентні публікації. Серед районних газет області "Наше слово" посідає одне з перших місць. За тематикою і вагомістю публікацій. А за накладом - перше.
Газетярі успішно займаються і господарською діяльністю. Придбавши копіювальну техніку і ризограф, виготовляють різноманітну бланкову продукцію, чим поповнюють свій бюджет.
У жовтні 1999 року редакторові райгазети С.П.Народенку присвоєне почесне звання "Заслужений журналіст України".
У 2000 році Сергія Петровича Народенка призначають редактором обласної газети "Чернігівський вісник".
Газету "Наше слово" очолює Ольга Володимирівна Макуха - талановитий журналіст й умілий організатор. Зараз працює заступником редактор газети "Чернігівський вісник", редактором чернігівської міської газети "Весть".
У вересні 2002 року редактором газети призначено Олександра Васильовича Назаренка.